в означеннях
Тлумачення, значення слова «присягати»:

ПРИСЯГАТИ, аю, аєш, недок., ПРИСЯГНУТИ і ПРИСЯГТИ, гну, гнеш; мин. ч. присягнув, нула, ло і присяг, ла, ло; док.

1. неперех. Давати присягу (у 1 знач.). Як ми Енею присягали, для його служби жизнь [життя] оддали (Іван Котляревський, I, 1952, 222); Громада глухо присягає. Заприсягла. Питає суд: — Тепер скажіте, християни, Хто отруїв його? (Тарас Шевченко, II, 1963, 248); Приймали там мене в селі До комсомольських лав, І я на сонячній землі Вітчизні присягав (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 23).
 Присягати (присягнути, присягти) на вірність — давати присягу бути вірним, віддано служити кому-небудь. — Косінський перед тим, як очолити це бунтарське рушення, мав таємні зносини з турецьким султаном і присягав на вірність (Іван Ле, Наливайко, 1957, 39); Щорс схвильований підвівсь.. Він Іллічу в житті своїм На вірність присягав довічну (Микола Шеремет, Щастя.., 1951, 161).

2. перех. і неперех. Твердо обіцяти кому-небудь здійснити щось, підкріплюючи обіцянку якоюсь клятвою; клястися. Ой сусіде, сусідоньку, дай за мене дочку, Присягаю, що не буду пити горілочку (Коломийки, 1969, 247); Аниця присягала, що відробить [попові] та на толоку ходитиме (Лесь Мартович, Тв., 1954, 47); Андрій кинувся до панночки і підняв її. — Ти не помреш! Присягаю моїм народженням! (Олександр Довженко, I, 1958, 246); Говорили, що Іван Антонович присягнув скинути її [плащ-палатку] тільки після повної капітуляції ворога (Олесь Гончар, III, 1959, 244); Я запропонував, щоб кожен з нас присягнув тут, що поки нас не визволить Червона Армія, ми будемо справжніми мужчинами, ніколи не будемо плакати і не матимемо жалю в серці до ворога (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 97); Мирослава присягла, що буде твоєю, і Мирослава зуміє додержати присяги (Іван Франко, VI, 1951, 33);
//  Переконувати, запевняти кого-небудь у правдивості чогось. [Кузьмін:] Товариш комісар! я присягаю вам: Його вогнем відрізали від нас. [Спартак:] Вогонь не може розлучити друзів (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 14); — А я присягну, що то ти відьма. Я знаю, що ти ходила гола навкруг хати з макітрою на голові (Лесь Мартович, Тв., 1954, 62); Старший сержант Онищенко, парторг роти, не сходячи з місця, присягнув, що «більше цього не буде» (Олесь Гончар, III, 1959, 199); — Перший раз такого Голуба бачу. Я би присяг, що се Вудвуд (Іван Франко, IV, 1950, 106);
//  Давати присягу у вірності в коханні, в подружньому житті. Не раз тобі я казала, що любого мужа маю, Йому в церкві присягала і присяги не зламаю (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 49); Я люблю твого сина, я присягла з ним жити і йому служити (Іван Франко, VI, 1951, 135);
//  кого, діал. Вінчати. Маруся Гобликова через тиждень виходить заміж.. — Кажуть, що піп присягне їх без виголосків [не оголошуючи] (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 145). Присягати (присягнути, присягти) богом (небом і т. ін.) — божитися. Вже й клянеться [чумак] на чім світ, Богом присягає... (Степан Руданський, Тв., 1959, 201); — Серденько-дівчино.. Клянусь тобі місяцем, зорями, Присягаю небом, землею і пеклом, Що не буде іншої між нами! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 327).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 55.

Коментарі (0)