в означеннях
Тлумачення, значення слова «присягатися»:

ПРИСЯГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРИСЯГНУТИСЯ і ПРИСЯГТИСЯ, гнуся, гнешся; мин. ч. присягнувся, нулася, лося і присягся, лася, лося; док., розм.

1. Твердо обіцяти кому-небудь здійснити щось, підкріплюючи обіцянку якою-небудь клятвою; клястися. — Пам'ятаю, як я присягавсь: помщуся, люто помщуся (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 144); Юнаки присягались в труді — у зорі і райдуги край одягнути, в степах збудувати міста молоді (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 23); Княгиня завжди вбачала в мені якогось генія і присягалась, що зробить з мене вчену людину (Минуле українського театру, 1953, 17); — Допоможи ще раз. Присягаюся бородою пророка, що більше ніколи не буду тобі докучати своїми справами, тільки врятуй Кульжан... (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 371); Коли народ усім своїм життям Присягся діло праве боронити, — Його ніяким не розбить громам І жодним океанам не залити! (Максим Рильський, II, 1960, 183);
//  Переконувати, запевняти кого-небудь у правдивості чогось. — Та я вас і пальцем не торкну, побила б мене свята земля, коли брешу. При свідках присягаюсь... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48); Яснопільський дячок Діонісій, вихиливши, щоправда, перед тим куманець медку, присягався, що на власні вуха чув, як у ніч під Новий рік півень тричі заспівав... (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 10); — їй же богу, не брешу! А щоб же мені руки поодсихали, щоб мені губи повигнивали, щоб я дитини своєї не побачила, коли я брешу! — присяглась Онилька (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 47); Одного разу у нього побачили відірване від шапки вухо, і він перед бійцями, перед старшиною присягся, що то йому відкусив ротний кінь (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 490);
//  Давати присягу вірності в коханні, в подружньому житті. Ти присягався, що я твоя буду, — Тепер мене покидаєш, іншої шукаєш (Павло Чубинський, V, 1874, 45); Лист був як лист. Дівчина присягалася у своїй вірності, писала, що образ Усмана весь час стоїть перед нею, сниться їй (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 12). Присягатися (присягнутися) богом (Христом, хрестом і т. ін.) — те саме, що Присягати (присягнути) богом (небом і т. ін.) (див. присягати). Як стали гомоніти по селу про голову й писаря, Грицько.. сповістив про це Христю й Христом-богом присягався, що те діло не втекло Чіпчиних рук (Панас Мирний, I, 1949, 297); — Присягаюся хрестом! (Олександр Довженко, I, 1958, 243); Присягатися (присягнутися) собі — приймати яке-небудь тверде рішення; давати собі слово у чомусь. Політрукові він теж не признався і тепер присягався собі, що ніхто не знатиме про його болячку, бо то ж ганьба і сором (Микола Трублаїні, I, 1955, 62); Він забувся, як недавно присягався собі не їхати додому.. Він вискочив на вулицю і побіг до трамвайної зупинки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 58).

2. Те саме, що присягати 1. Коронний гетьман Микола Потоцький.. обіцяв від імені короля повернути Україні потоптані права.. Гомоніла старшина і козаки. [Остряниця:] Присягнися... [Потоцький:] Присягаю (Олександр Довженко, I, 1958, 273);  * У порівняннях. Замовкли хлопчики навік.. Червоний стяг печально ник, мов присягався... (Володимир Сосюра, II, 1958, 405).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 55.

Коментарі (0)