ПРИСМА́КА, и, жін.
1. кул. Те, що додають у їжу для надання їй певного смаку; приправа. Доктор.. боявся покуштувати бурлацького борщу з гнилою таранею, з додатком пацюків для присмаки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 211); Борщ був нізчимний. Ані м'яса в ньому, ані сала, ані будь-яких інших присмак (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 386); — Я тебе ще голодом не заморила? Ось уже зараз картопелька буде.. Тільки присмаки нема до неї (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 35).
2. перев. мн., розм. Вишукані, смачні страви. Пекарня і справді чудова: тут і паляниці, і книші,.. маківники — усякі наїдки і присмаки! (Марко Вовчок, VI, 1956, 283); Випадало [панні Юзі] .. припрошувати панночок до кави з усякими присмаками (Леся Українка, III, 1952, 666); Монашки розставляли на столі миски з монастирськими присмаками. Свинячі ніжки з часником і олією, тушковані з цибулею й грибами голуби по-монастирськи (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 64).