в означеннях
Тлумачення, значення слова «присмерки»:

ПРИСМЕРКИ, ів, мн. (одн. присмерк, у, чол.).

1. Напівтемрява після заходу сонця або перед світанком; сутінки. Сонце зайшло, швидко сутеніє. У вечірніх присмерках, у снігових завіях [завоях] тонуть поля, розпливається ліс (Олесь Гончар, II, 1959, 129); Він зупинився, щоб іще трішечки помилуватися Беєвою горою, яка туманіла у світанковім присмерку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 110);
//  Напівімла у похмурий, несонячний день, при сонячному затемненні тощо. Вгорі, за суцільними тучами зірваних, піднятих у повітря, летючих ґрунтів, стояло сонце посеред неба, маленьке, похмуре.., як при затемненні. Від неприродних денних присмерків ставало моторошно всьому живому (Олесь Гончар, I, 1959, 3); Місяць зійде над горизонтом уже в фазі повного затемнення, в цей момент у присмерку його буде важко бачити на небі (Радянська Україна, 4.VI 1946, 4). Присмерки спускаються (спускалися, насуваються, насувалися, напливають, напливали і т. ін.); Присмерк спускається (спускався, насувається, насувався, напливає, напливав і т. ін.) — смеркає, сутеніє. Тьмарилось синє небо. Над землею насувались тихо, задумою присмерки (Степан Васильченко, I, 1959, 267); Заграва на сході почала синіти, на землю спускався вечірній присмерк, в будиночках.. спалахували перші вогники (Іван Сенченко, Опов., 1959, 51); Сонце вже сіло, почав напливати присмерк (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 63); У присмерках; У присмерку — увечері, після заходу сонця. У присмерку беркут прилетів на своє звичне сідало і довго вовтузився, чистив дзьобом велетенське пір'я, струшувався і намагався зручніше усістися на ночівлю (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 152); Стрілися [Катерина і Валерій] знов під сокориною у присмерку після роботи (Олександр Довженко, II, 1959, 161); Кущі верболозу у присмерку дістають м'які контури (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 245).

2. Напівморок у погано освітленому приміщенні. В хаті стояв присмерк, і тільки жовті смужечки світла пробивались крізь шпари зачинених віконниць (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 163); Лампа блідо горіла і блимала, полохливий присмерк товпився по кутках, навіваючи холод (Гордій Коцюба, Перед грозою, 1958, 202); Проста хата, з трьома стовпами, що підпирали сволок, була така закурена, що в ній завжди стояв присмерк (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 7);
//  Слабке, тьмяне освітлення. У вікна крізь різнокольорові шибки ллється м'яке райдужне світло, сповнюючи зали, фойє і коридори барвистим присмерком (Олесь Гончар, III, 1959, 290); Скупою рукою розкидано по вулицях електролампи, і тому синій присмерк обкутує невеличкі одноповерхові будиночки (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 288).

3. у знач. присл. присмерком, рідко присмерками. Після заходу сонця; в сутінках. Присмерком дочапали до хутора. В хуторянських хатах де-не-де світилось (Марко Вовчок, I, 1955, 119); З лікарні вона присмерками поверталася з Безбородьком на кооперативній підводі (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 138).

4. перен. Стан занепаду, безнадії, зневіри у власних силах. В той самий час, як для нас яскраво світить сонце комунізму, — все густішими і чорнішими стають присмерки капіталізму (Радянська Україна, 1.I 1951, 1); Нам цвісти, рости, трудами молодіти, Ні присмерків, ні зла не знать (Павло Усенко, І сьогодні.., 1957, 248).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 27.

Коментарі (0)