ПРИСМО́КТ, у, чол.: ◊ Із присмоктом — дуже довго, не відриваючись (цілувати, смоктати цигарку і т. ін.).
ПРИСМО́КТ, у, чол.: ◊ Із присмоктом — дуже довго, не відриваючись (цілувати, смоктати цигарку і т. ін.).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 28.