в означеннях
Тлумачення, значення слова «приспівати»:

ПРИСПІВАТИ 1, аю, аєш, недок., ПРИСПІТИ, ію, ієш і рідко ПРИСПІНУТИ, ну, неш, док., розм.

1. Наставати, наступати (про час, якусь подію і т. ін.). І літо минуло, і осінь приспіла І листям пожовклим всі стежки покрила (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 240); Підросли діти, збулась сього клопоту, так друге лихо приспіло (Марко Вовчок, I, 1955, 28); Коли приспіла пора, мати із слізьми виряджала Оленку (Костянтин Гордієнко, Заробітчани, 1949, 31); Приспіє час, він [Олекса] ще дужче окріпне, підійметься — і вже ніяким буревіям не схилити його (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 189);
//  Відбуватися, починатися в певний час, припадати на певний час. Евакуація приспіла на ніч (Яків Качура, II, 1958, 381).
Приспів час на кого, кому, чий, евф. — настав час помирати. Уже й на мене час приспів: Роздасться похоронний спів... Засиплють яму і кінець?.. Другий десь найдеться співець (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 152); Він такечки гукнув до Ферідуна: — Не бий! бо не приспів йому ще час (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 186).

2. перев. док. Підійти, прибути кудись, з'явитися де-небудь (перев. своєчасно, в потрібний момент). Татар приспіло небагато, але від того шарварку здавалося, що їх там незліченна сила... (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 384).

3. тільки док., у сполуч. із сл. охота, бажання. Дуже захотітися, закортіти. Дідові не дуже хотілось балакать, а Панькові приспіла охота доконечне розпитать його (Нечуй-Левицький, I, 1956, 54).

4. безос. Бути дуже потрібним, украй необхідним. — Треба мені хапатись в редакцію, — сказав Селаброс. — Прощавайте! — Чого це вам так приспіло? — спитала в його Саня (Нечуй-Левицький, V, 1966, 180); [Чоловік:] Брат багатий Не підпустить і до хати! Кум до кума, — інше діло! Йди хоч тричі, як приспіло (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 435).

5. Те саме, що дозрівати 1 1, 2. Як же приспів [хліб], як кинулося усе, хто тільки здужа..; хто жне, хто перевесла крутить, хто зв'язує, а хто носить снопи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 147); — У нас в цьому році і хліб є, і сало, і молоко. Вишні он скоро приспіють (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 225); [Кукса:] От старша дочка, Оришка, та вже й зовсім приспіла, до парубків аж горить… (Марко Кропивницький, I, 1958, 176).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 31.

Коментарі (0)

ПРИСПІВАТИ 2 див. приспівувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 31.

Коментарі (0)