в означеннях
Тлумачення, значення слова «приспівувати»:

ПРИСПІВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСПІВАТИ, аю, аєш, док.

1. тільки недок., неперех. Співом, піснею супроводжувати якусь дію. Приспівує старий, косить, кладе горами покоси (Тарас Шевченко, II, 1963, 17); Олександра, приспівуючи та пританцьовуючи, побігла до своєї торбини й сіла полуднувати з сапальницями (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 61); Коло скрині поралася Мар'яна: перекладала щось,.. роздивлялась до світла й тихо приспівувала (Степан Васильченко, I, 1959, 271); Взявшись за руки, дівчата закружляли навкруг старого, приспівуючи: «А ви жито Сіяли, сіяли. А ми жито Жали, жали» (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 519).

2. перех. Співати тихо, напівголосно; наспівувати.. В кімнаті на лежанці сиділа стара, гойдала унука, посадивши в колисці, та приспівувала дитячих пісень. (Нечуй-Левицький, I, 1956, 85);  * Образно. Хмелина пісеньку таку Приспівує дубку: «Здоров, козаченьку-ду бочку» (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 144).

3. тільки недок., неперех. Співати, наспівувати під музику, танок або вторувати кому-небудь співом. Кобзар грає й приспівує (Тарас Шевченко, I, 1963, 119); Бородавкін теж любив співати, але мав дуже різкий голос. Він почав приспівувать.. і задерчав, як та струна, якою кушнірі [кушніри] б'ють вовну (Нечуй-Левицький, V, 1966, 245); Поміж гостями захоплений сміх. Дехто приспівує, дехто плеще в долоні у такт танкові (Степан Васильченко, III, 1960, 190); Вона впізнала Семенів голос. Він приспівував собі до танцю (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 21).

4. тільки недок., неперех., рідко. Співати час від часу. Вже й синичка голосніше приспівує, горобці метушаться, відчуваючи прихід весни (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 18).

5. перех. і неперех., перен., рідко. Говорити що-небудь, перев. приємне для слухача. — Тут і видно, — відозвався [відізвався] він, — хто верх веде дома! Бабське панування!.. Встидайся, старий! У твоїй молодості приспівував ти інакше (Ольга Кобилянська, I, 1956, 78).

6. перех., заст. Утрачати що-небудь через спів. Да ти, дівко, свою долю у п'ятінку приспівала (Павло Чубинський, V, 1874, 602).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 31.

Коментарі (0)