ПРИСТАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПРИСТАВИТИ, влю, виш; мн. приставлять; док., перех.
1. Ставити
що-небудь дуже близько, впритул до чогось. Двері од
пекарні забив я.., на стінку прибив килимок, а до нього
приставив залізне ліжко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 145);
Приставивши до стіни велосипеда, Сергій зайшов у олійницю
(Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 102); — З плеча! —
скомандував полковник Дубл, і тисяча солдатів, як один, зірвали
гвинтівки з пліч і приставили їх до ноги (Юрій Смолич,
Прекрасні катастрофи, 1956, 427);
// Притуляти одним кінцем
до стіни, дверей і т. ін.; ставити похило, під кутом до
чого-небудь. Люди приставляли до стін риштовання,
приставляли драбини (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 36); Платон
пригадує, що у них вдома ніколи не було замка, до дверей
приставляли коромисло — знак, що в хаті нікого нема
(Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 83); Тихо підійшли [опришки]
до муру і приставили драбину (Володимир Гжицький, Опришки,
1962, 226);
// Наближаючи, прикладати що-небудь до
чогось. — На, молодице, напийся води, — сказала одна
баба, приставляючи тикву з водою Василині до губів
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 92); — Отут ми її і примантачимо,
як каже батько, — сказав він, приставляючи до стіни
полицю, щоб намітити, де заганяти цвяхи (Олександр Копиленко,
Земля.., 1957, 191); [Гільзиха (пильно
прислухалась, приставивши руку до вуха):] Та відчепіться геть
(Леся Українка, IV, 1954, 255); — Дихайте, — сказав Щорс, —
приставивши лікарську трубку до широкої полковничої
спини (Олександр Довженко, I, 1958, 172);
// Ставити у певному місці,
поруч, навпроти, біля кого-, чого-небудь і т. ін.,
присувати до когось, чогось (перев. про меблі). Гості без
усяких церемоній і.. запросин самі приставляли собі крісла,
сідали, де кому було до вподоби (Іван Франко, VII, 1951, 105);
Дмитренко.. опустився за стіл на лаву. Чіпка приставив
з другого боку ослінчика, сів навпроти гостя (Панас Мирний,
I, 1949, 375); Я настояла, щоб Василь Іванович знову
ліг — це необхідно при лікуванні грипу, а сама
приставила до нього стілець і сіла (Олекса Гуреїв, Осок, друзі, 1946, 54);
// Ставити біля вогню, наближати, присувати до вогню,
до жару (посуд з водою, стравою). Мати все
заходжувалась варити вечерю. Підпаливши трусок в печі, вона
приставляла до огню чавун (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 301);
Чайчиха після своєї молитви метнулася до печі, охаючи,
розвела вогонь, приставила горшки з водою (Михайло Стельмах,
I, 1962, 210).
Приставляти (приставити) окріп (куліш, страву
і т. ін.); Приставляти (приставити) на обід (вечерю
і т. ін.); Приставляти (приставити) обідати (вечеряти
і т. ін.) — кип'ятити воду або варити страву в печі.
Іваниха не відповіла, — не хотіла вже заводитись, —
і почала розпалювати в печі та приставляти куліш
(Леся Українка, III, 1952, 563); Увечері дівчина хутенько
затопила піч, приставила окропу, нагріла трохи,
повиливала в корито, борошенця туди всипала й замішала
(Українські народні казки, 1951, 335); Встану вдосвіта, запалю
в печі, приставлю страву... Ет, яке там вариво (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 45); Приставить [Маруся] обідати, то або
у нетоплену піч, або забуде чого положити, або усе
у неї перекипить, що й їсти не можна (Квітка-Основ'яненко, II,
1956, 78).
♦ Приставити до стінки (стіни) — розстріляти.
— Чудні ви люди, добродії. По-вашому, краще було б,
щоб нашого батька разом з усіма схопили та приставили
до стінки? (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 57); Приставляти
(приставити) до ганебного стовпа — те саме, що
Приковувати (прикувати) до ганебного стовпа (див.
ганебний). — Весь світ таврує і приставляє до ганебного
стовпа агресорів... — казав промовець (Юрій Збанацький, Мор. чайка,
1957, 157).
2. Приробляти, пришивати що-небудь, лагодячи,
збільшуючи, оновлюючи і т. ін. Дід Грицай взяв струга
та сокиру і заходився майструвать коло старих у ликів,
приставляв нові дна [дена] до старих уликів (Нечуй-Левицький,
III, 1956, 211); Пристав нові дверці до старої лазеньки
(Номис, 1864, № 13295);
// Прибудовувати до чогось.
Він приставив до старого дому дві кімнати (Нечуй-Левицький,
III, 1956, 207).
3. Доставляти, приносячи або привозячи що-небудь
кудись, комусь. [Пилип:] Написано, щоб.. по скількось
там ховрахів ловили та приставляли до волості...
(Марко Кропивницький, II, 1958, 11); Мешканці тих околиць
користувались для кухні виключно «ікляшторною» водою, яку їм
приставляли професійні водовози і водоноси (Ірина Вільде,
Сестри.., 1958, 516); Колись-то Лебідь, Рак та Щука
Приставить хуру узялись (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 10); —
Добре, я дам три карбованці, — обізвався чоловік, — але
мусите приставити ялинку сьогодні, бо пани ще хотять
прибирати її на вечір (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 79); Сила лісу
лежала у штабелях, не встигали його вивозити
залізницею, а Гелка вже мав суворий наказ приставити
з верховини ще більше лісу (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959,
177);
// Постачати що-небудь комусь, забезпечувати
чим-небудь когось. Підпільники-більшовики з
тютюнової фабрики Попових приставляли обгортки до
підпільної друкарні в необмеженій кількості (Юрій Смолич, V,
1959, 384); Антін Андрійович вирядив гінців.. з наказом
приставити до Коша осетрових баликів, визиги, ікри
та іншої рибної продукції (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир,
1965, 407);
// Доставляти кого-небудь кудись під
наглядом, у супроводі когось. [Двірник:] Щодо
революціонерів, то я їх так бачу, вдень. Навчився пізнавати.
Звелено таких в участок приставляти (Леонід Смілянський, Черв.
троянда, 1955, 94); Староста коломийський дізнався
про мій побут і наказав жандармам приставити мене
до Коломиї, а що у мене не було грошей на підводу, то
жандарм, ще хворого, в літню спеку погнав мене туди
пішком (Іван Франко, I, 1955, 18); Попрощавсь і пішов собі [царі
додому. Зараз же звелів, щоб розшукати і приставити
йому Семена Палія (Українські народні казки, легенди.., 1957, 244);
// Транспортувати кого-, що-небудь до місця
призначення. Карета швидкої допомоги приставила мене до
хірургічної лікарні (Юрій Смолич, VI, 1959, 21).
4. тільки док. Призначити кого-небудь для виконання
якоїсь роботи, служби, для догляду за ким-небудь,
допомоги комусь. Приставили мене, спасибі їм, до
церкви дзвонарем, і от сорок сім літ дзвоню (Данило Мордовець, I,
1958, 61); Почав Саіб підростати. Цариця приставила
до його Гаруна-пашу, щоб він доглядав сина і виглядів,
виховав його на раджу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 15); — Таке
нікудишнє воно: ні пастух у полі, ні полільник у городі,
ні помічниця в домі.. До якої ж тебе роботи
приставити? — задумався [Шолом'як] (Михайло Стельмах, I, 1962, 344);
Іван Тимофійович вгадав його нахили, приставив до
живого любимого діла (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244);
// з інфін. Доручити кому-небудь якусь роботу, завдання
і т. ін. Баба Зінька приставила готувати обід
молодиць, котрі добре знали куховарську справу (Нечуй-Левицький,
VI, 1966, 368); — Не плачте, панно, — просила [Анничка]
тихо, — ніхто вам нічого злого не зробить. Ось
мене приставив отаман прислужувати вам (Володимир Гжицький,
Опришки, 1962, 55);
// Призначити кого-небудь для
нагляду, охорони, супроводу і т. ін. — Як буду йти
до голосування, приставте до мене хлопа з булавою
(Лесь Мартович, Тв., 1954, 186); Хто хоче пасти і берегти свою
отару, нехай її боронить, хай приставить собак і
пастухів (Леся Українка, I, 1951, 169); Тут, у брудному заїзді,
Павла поклали до окремої кімнати, з заґратованим
віконцем, приставивши до нього двох жандармів (Василь Кучер,
Голод, 1961, 344).
5. діал. Прикидатися яким-небудь, удавати з себе когось. Опанас. приставляв з себе такого бідного, що ні за що й другу коняку купити (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 160).