в означеннях
Тлумачення, значення слова «пристрасть»:

ПРИСТРАСТЬ, і, жін.

1. Сильне, бурхливе, нестримне у своєму виявленні почуття. Стійке й глибоке почуття, яке має дуже велику дійову силу, спрямовує всі помисли людини і накладає відбиток на всю її діяльність, називається пристрастю (Борис Теплов, Психологія. Підручник для середньої школи, 1956, 161); Світові бурі, потреби, пристрасті, мов щось далеке і постороннє [стороннє], шумлять наді мною (Іван Франко, IV, 1950, 346); Поет [М. Бажан] шукав і знаходив ті вольові, сильні, незборимі риси наших предків, ті гарячі і суворі пристрасті, які характеризують історію народу (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 23); Ще від адамових усім відомо днів, Що пристрасть до біди доводить нас шалено (Максим Рильський, II, 1946, 211). Пристрасті спалахують (розпалюються, закипають і т. ін.) — почуття, виникаючи, набувають, досягають великого напруження. Сенько був із тих людей, у яких пристрасті.. спалахували скоро (Іван Франко, V, 1951, 74); Хома бачив, що розпалюються пристрасті, і не знав, як угамувати їх (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 194); Хто хоч раз був на футбольному змаганні, той добре знає, що ніде так пристрасті не закипають, як на футболі (Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 138); На жаль, у боротьбі думок, у наукових дискусіях, як і в усяких інших, пристрасті іноді розгоряються з такою силою, що початкова мета — з'ясування істини — підмінюється прагненням що б то не стало, будь-якими засобами домогтися перемоги над своїм противником (Микола Холодний, Вибрані праці, 1970, 415); Пристрасті влягаються (вляглися, вгамовуються, вгамувалися, прохолонули і т. ін.) — сильні почуття стали менш напруженими, ослабли. Пристрасті в нас уляглись, скороспілки ілюзій обпали, З ран, що життя завдало, ще хіба шрами болять (Іван Франко, XIII, 1954, 306); Високе небо незнайомого півдня, терпкий аромат близького поля діють на бійців, мов якийсь чарівний трунок: зникають денні сварки, вгамовуються пристрасті, всі стають ближчі між скобою, одвертіші, мирніші, тихіші (Олесь Гончар, III, 1959, 31); І Наринський, і Васюта побоювались, що й ця нарада проходитиме неспокійно. Доба надто короткий строк, щоб прохолонули розбурхані вчора пристрасті (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 415); Розпалювати (розпалити, збуджувати, збудити і т. ін.) пристрасті — викликати у когось сильні почуття, сприяти їх виникненню. Жінки на чолі з Марією репетували далі. Христя намагалася заспокоїти їх, але це ще дужче розпалювало пристрасті (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 349); Всього було вдосталь у цій переповненій, по-південному яскравій Каховці, все горіло на сонці, дратуючи спраглу уяву, збуджуючи пристрасті (Олесь Гончар, I, 1959, 37).

2. Велике внутрішнє збудження, душевне піднесення, стан натхнення. Франко — поет боротьби і труда, поет глибокої думки і невтомної пристрасті (Максим Рильський, IX, 1962, 37); Всі поетичні думи і політичні ідеї Шевченка пройняті могутньою революційною пристрастю, вони служили вогненним закликом до переможної боротьби народних мас проти своїх поневолювачів (Комуніст України, 1, 1964, 74);  * Образно. Лисенко дуже тонко відчував специфіку українського музичного фольклору, сувору епічність його дум і історичних пісень, іскристу, вогняну пристрасть танців (Українська класична опера, 1957, 307);
//  до чого і без додатка, також з інфін. Сильний потяг, стійкий інтерес до якоїсь справи, заняття. Пам'ятаєте мою пристрасть до фотографічних екскурсій? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 255); Коли .. дітей найшлася громадка, в ній [матері] прокинулася пристрасть збивати гроші (Ольга Кобилянська, III, 1956, 299); Його мати ніколи нічого не робила абияк. Мабуть, від неї передався йому отой вогонь працелюбства, а надто пристрасть до праці біля землі (Анатолій Хорунжий, Місто.., 1962, 23); Порушуючи панський наказ, Шевченко давав волю й своїй давній пристрасті — він крадькома копіював суздальські картини, що прикрашали панські покої (Слово про Кобзаря, 1961, 21);
//  до чого. Любов, інтерес до чого-небудь, захоплення чимсь. Усі в школі знали про Андрієву пристрасть до живої природи (Олесь Донченко, IV, 1957, 290); Євдокія Зіновіївна мала спокійну, лагідну вдачу, ніжну, глибоко поетичну душу і особливу пристрасть до пісень, до всього незвичайного і хорошого (Стеценко, Життя К.-Карого, 1957, 8);
//  Предмет особливого потягу, інтересу. Квіти — то була, після математики і музики, третя безмежна батькова пристрасть (Юрій Смолич, II, 1958, 8). З пристрастю — палко; з натхненням. — Моє маленьке! Скучив? — Катря жагуче, з пристрастю тулить його до себе, картаючи себе докорами і зарікаючись, що вона більш ніколи-ніколи не буде кидати саму дитину на улиці (Степан Васильченко, II, 1959, 349); З якою пристрастю він сперечався Про діло кровне — про літературу! Як вірші він чужі й свої читав, Розмахуючи в запалі руками І з притиском на тих словах, які Йому злюбились! (Максим Рильський, II, 1960, 326); — Літак той був моєї конструкції. Працював над ним дні і ночі, з пристрастю, з ентузіазмом (Олесь Донченко, V, 1957, 249).

3. Сильне, нестримне почуття кохання, в якому велику роль відіграє фізичний потяг. Капітан слухав тих слів, уриваних, поспішних, що дихали раз пристрастю, ніжною любов'ю, то знов розпукою і щирим жалем (Іван Франко, VI, 1951, 481); Тут же за столом і дружина його з сестрою, гарненькою восьмикласницею Люсею, об'єктом гарячої пристрасті хмурого й мовчазного завжди, як риба, вічного студента Мандрики (Андрій Головко, II, 1957, 277); Свою пристрасть і свою ніжність зберігала вона для людини, яку любить давно (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 221);
//  Сильний фізичний потяг до особи протилежної статі. Як при кожній жінці, так і при ній, пристрасть завертала йому голову, а він давав приміту тої пристрасті лиш лупанням очей і сумом (Лесь Мартович, Тв., 1954, 257); Він, заточуючись, іде з нею до лави, садовить Мар'яну біля себе, і в цей час гаряча хвиля пристрасті вимиває.. жалість (Михайло Стельмах, II, 1962, 291).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 44.

Коментарі (0)