в означеннях
Тлумачення, значення слова «пристрілювати»:

ПРИСТРІЛЮВАТИ 1, юю, юєш, недок., ПРИСТРІЛИТИ і ПРИСТРЕЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Убивати або добивати пострілом кого-небудь. Не пройшли [полонянки] й п'яти кілометрів, як почулися постріли: пристрілювали тих, що вибилися з сил (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 256); Буде віддано наказ топити в морі все — ..і полетять з кримських урвищ у Чорне море нікому не потрібні тепер автомобілі, величезні обози разом з кіньми, грізна антантівська артилерія. Козаки в портах пристрілюватимуть своїх коней (Олесь Гончар, II, 1959, 438); Мені здалося, що він виведе мене в степ і пристрілить з свого нагана (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 84); — Душі б своєї не пошкодував [Гарасим] за той ліс. — І не пошкодував би, далебі не пошкодував, і гріха б не побоявся пристрелити злодіяку... (Любов Яновська, I, 1959, 350); — Візьмеш рушницю, підеш у гори, ведмедя пристрелиш (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 160).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 45.

Коментарі (0)

ПРИСТРІЛЮВАТИ 2, юю, юєш, недок., ПРИСТРІЛЯТИ, яю, яєш, док., перех., спец.

1. Пробними пострілами встановлювати правильний приціл вогнепальної зброї. Затишшя? Укріплюй свої рубежі! Затишшя? Пристрілюй окопи чужі! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 229); Денис твердо й упевнено виконував свої нові обов'язки, зрештою, добре знайомі для нього. Ще звечора він пристріляв окремі ділянки маєтку і самий будинок (Олесь Гончар, III, 1959, 155).

2. Перевіряти точність, придатність вогнепальної зброї, випробовуючи її в стрільбі. Він.. почав пристрілювати свій револьвер (Юрій Яновський, I, 1958, 107); Придбали ви рушницю. Насамперед її треба пристріляти (Остап Вишня, II, 1956, 203).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 46.

Коментарі (0)