ПРИСТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИСТРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех.
1. розм. Прилаштовувати що-небудь десь, кудись, розміщувати, розташовувати щось де-небудь. Блондин.. вже так пристроює того ролика, так пристроює (Остап Вишня, I, 1956, 307); В їдальні поруч з портретом батька урочисто пристроїли і мамин (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 42); Кіндрат щоліта приїздив на канікули додому і поводив себе, як панич. Навіть в гарячу пору жнив цілі дні просиджував у садку, де під буйною кроною старезної липи пристроїли йому столика і два ослінчики (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 18).
2. ким, де, куди, розм. Влаштовувати кого-небудь на
якусь посаду, квартиру і т. ін. [Кирило:] Покійний
Харко за спасибі взяв та до крамниці пристроїв
[Храпка] (Панас Мирний, V, 1955, 142); — Отака вона безсовісна,
— жаліється Соломія. — Я її й до професора в Києві
водила, хотіла артисткою зробить, і в сільраду
секретарем пристроїла... (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 132);
Він не хотів навіть сказати, що мав на думці пристроїти
Ваську в них на квартирі (Іван Микитенко, II, 1957, 100);
//
Видавати заміж або женити, влаштовувати родинне життя.
— У вас он дочка; треба її до ума довести, треба її
пристроїти (Панас Мирний, III, 1954, 30); [Наташа:]
Це ви мене хочете заміж видати? [Кряж:] Всіх вас
хочу пристроїти (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 236);
// Вміщати
що-небудь кудись. Тут, бачите, у нас зайшла думка
видати збірник пам'яті Гоголя. От би до нього і можна
пристроїти «Серед степів» (Панас Мирний, V, 1955, 408);
Коли б Вам не було трудно помогти мені пристроїти
хоч невелику частину видання в Одесі, я був би Вам дуже
вдячний (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 223).
3. військ. Те саме, що пришиковувати.
4. діал. Прикрашати, причепурювати. * Образно. Часто Ольга.. малювала перед нею щастя материнства,.. пристроювала в найчудовніші квіти своєї уяви (Іван Франко, II, 1950, 318); Він пристроював кождий... епізод фантастично, говорив, мов поет (Ольга Кобилянська, II, 1956, 45).