в означеннях
Тлумачення, значення слова «приступ»:

ПРИСТУП, у, чол.

1. Дія за значенням приступити, приступати і приступитися, приступатися. Ленін розробляє план приступу до соціалістичного будівництва (Ленін, Коротка біографія, 1955, 197); Богданов та інші представники.. ідеалістичної метафізичної в своїй основі теорії вимагали «негайного приступу до створення і вироблення пролетарської культури», без врахування конкретно-історичних умов (Розвиток науки в УРСР.., 1957, 16).
 З першого приступу — одразу, з самого початку. В той день все вдалося Залізнякові з першого приступу: деталі наче самі припасовувалися одна до одної без жодного перекосу (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 144).

2. Навальний напад війська на ворога; атака. Невеликий козацький загін, що сидів в Азові, мужньо відбив 24 приступи і примусив турків зняти облогу (Історія СРСР, I, 1956, 169);
//  Активні дії, спрямовані проти кого-, чого-небудь. Олександр Блок, відгукуючись на розстріл 9 січня, приходить до думки про необхідність з боку робітників озброєного приступу і штурму (Павло Тичина, III, 1957, 224).
 Брати (взяти) приступом: а) оволодівати яким-небудь опорним пунктом ворога навальним нападом, атакою. Коли татари спробували взяти Кремль приступом, москвичі почали лити на них окріп, кидати каміння (Історія СРСР, I, 1956, 103); б) активно діючи, захоплювати щось. Хоч кіньми, то ніяк в село заскочити, хіба що коні в заметах потопити, та чи спішаться [козаки], — все одно кожен замет треба приступом брати (Андрій Головко, II, 1957, 329); На приступ іти (піти, кидатися, кинутися і т. ін.); Приступом іти (піти) на кого: а) навально наступати на ворога. Зброї полиск і гомін розкотистий, се неначе повстання гуде, наче сила народна узброєна без упину на приступ іде (Леся Українка, I, 1951, 232); Повстанці чекали цілу добу, а потім пішли на приступ [замку] (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 350); Проти жменьки прикордонників з усіх боків посунули сп'янілі від люті й горілки автоматники, пішли на приступ танки (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 46); Міські заборола густо Скрізь обсаджені були, І половці.. Приступом на них ішли (Іван Франко, XIII, 1954, 368); б) активно діяти, домагаючись, добиваючись чогось. Художник тупцював біля своєї картини, ..зітхав важко і знову вперто йшов на приступ великого чудотворного шумовиння фарб, тонів і ліній (Юрій Бедзик, Альма матер, 1964, 70); Олесі це усе вже остогидло, й вона пішла на приступ на станового (Нечуй-Левицький, III, 1956, 126); На приступ трубити (кликати і т. ін.) — подавати сигнал до нападу, атаки. — Дав мені бог сина,.. він по-батьківськи трубитиме козакам на приступи (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 70).

3. чого, який. Момент загострення хвороби; напад. Приступ гострого апендициту починається раптом болями в правій здухвинній ділянці, у підложечковій ділянці або в ділянці пупка нудотою, блюванням, часто з підвищенням температури (Лікарська експертиза.., 1958, 46); Гойдало. Моряки не помічали хитанини, бо «звикли до неї з колиски», а Макшеєв зблід, потім став зовсім зелений і зник, заховався в каюту, відчуваючи приступ морської хвороби (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 265); Старий Невкипілий, Прокіп Іванович, вже другий місяць лежав прикутий до постелі гострим приступом ревматизму (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 365); У матері стався такий серцевий приступ, що її насилу врятували (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 267);
//  перен. Різкий вияв якого-небудь фізичного або душевного стану, почуття і т. ін. Я б мовчав, я б нічого тобі не сказав, але мені не так було б трудно терпіти цей біль, бо його не троюдили б оті дикі приступи лютості... (Леся Українка, III, 1952, 681); — Ти коли це так навчився розмовляти з батьком? — .. ледве стримав [Супрун] приступ обурення (Михайло Стельмах, II, 1962, 116); Здолавши перший приступ сну, Крайнюк сидів над своїми записками, перебираючи в пам'яті фронтові зустрічі останніх днів (Василь Кучер, Голод, 1961, 148).

4. перев. до кого — чого, розм. Можливість входити кудись, відвідувати кого-, що-небудь, зустрічатися з кимсь, брати щось і т. ін.; доступ. Палила [Палагна] поміж маржиною ватру.., аби до неї не мав приступу злий (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 336); Стелила [ожина].. своє довге пруття й показувала ягоди, ще недостиглі, бо червоні. Але приступу до ягід боронила завзято.. гострими колючками (Лесь Мартович, Тв., 1954, 303);  * Образно. Кілька день блудила Маруся в казкових підземеллях.. Фантастично проста різьба народної фантазії знаходила якийсь короткий приступ до її душі і заволодівала нею цілковито (Гнат Хоткевич, II, 1965, 35).
 Ні (ані) приступу до кого; Приступу нема до кого; заст. Ні (ані) приступ до кого — немає можливості відвідувати кого-небудь, звернутися, підступитися до когось, зустрітися з кимсь. — Вже двічі набігали козаки, а нічого не вдіють: обіклалися боронами та засіками озеряни, і ні приступу до них (Андрій Головко, II, 1957, 328); — Оце вже Роман так замурується в своїй хатині з книжками, що до його ані приступу! — говорила Соломія до матері (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 374); Мов підмінили Нестора: на селі був такий привітний, пригожий, а тепер приступу нема (Костянтин Гордієнко, Заробітчани, 1949, 34); Без ломаки до його ні приступ! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 130); — І чого се, бабо, усі сердиті такі сьогодні? Сказано, без палиці ані приступ, — обізвавсь він до баби (Панас Мирний, I, 1954, 243).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 48.

Коментарі (0)