ПРИСТУП, у, чол.
1. Дія за значенням приступити,
приступати і приступитися, приступатися. Ленін розробляє
план приступу до соціалістичного будівництва (Ленін, Коротка біографія, 1955, 197); Богданов та інші представники..
ідеалістичної метафізичної в своїй основі теорії вимагали
«негайного приступу до створення і вироблення
пролетарської культури», без врахування
конкретно-історичних умов (Розвиток науки в УРСР.., 1957, 16).
З першого приступу — одразу, з самого початку.
В той день все вдалося Залізнякові з першого приступу:
деталі наче самі припасовувалися одна до одної без
жодного перекосу (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 144).
2. Навальний напад війська на ворога; атака.
Невеликий козацький загін, що сидів в Азові, мужньо відбив
24 приступи і примусив турків зняти облогу (Історія СРСР, I, 1956, 169);
// Активні дії, спрямовані проти
кого-, чого-небудь. Олександр Блок, відгукуючись на
розстріл 9 січня, приходить до думки про необхідність
з боку робітників озброєного приступу і штурму
(Павло Тичина, III, 1957, 224).
Брати (взяти) приступом: а) оволодівати яким-небудь
опорним пунктом ворога навальним нападом, атакою.
Коли татари спробували взяти Кремль приступом,
москвичі почали лити на них окріп, кидати каміння
(Історія СРСР, I, 1956, 103); б) активно діючи, захоплювати
щось. Хоч кіньми, то ніяк в село заскочити, хіба що
коні в заметах потопити, та чи спішаться [козаки], —
все одно кожен замет треба приступом брати (Андрій Головко,
II, 1957, 329); На приступ іти (піти, кидатися, кинутися
і т. ін.); Приступом іти (піти) на кого: а) навально
наступати на ворога. Зброї полиск і гомін розкотистий, се
неначе повстання гуде, наче сила народна узброєна без
упину на приступ іде (Леся Українка, I, 1951, 232); Повстанці
чекали цілу добу, а потім пішли на приступ [замку]
(Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 350); Проти жменьки
прикордонників з усіх боків посунули сп'янілі від люті
й горілки автоматники, пішли на приступ танки
(Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 46); Міські заборола густо
Скрізь обсаджені були, І половці.. Приступом на них
ішли (Іван Франко, XIII, 1954, 368); б) активно діяти,
домагаючись, добиваючись чогось. Художник тупцював біля
своєї картини, ..зітхав важко і знову вперто йшов на
приступ великого чудотворного шумовиння фарб, тонів
і ліній (Юрій Бедзик, Альма матер, 1964, 70); Олесі це усе
вже остогидло, й вона пішла на приступ на станового
(Нечуй-Левицький, III, 1956, 126); На приступ трубити (кликати
і т. ін.) — подавати сигнал до нападу, атаки. — Дав
мені бог сина,.. він по-батьківськи трубитиме козакам
на приступи (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 70).
3. чого, який. Момент загострення хвороби; напад.
Приступ гострого апендициту починається раптом
болями в правій здухвинній ділянці, у підложечковій
ділянці або в ділянці пупка нудотою, блюванням, часто
з підвищенням температури (Лікарська експертиза..,
1958, 46); Гойдало. Моряки не помічали хитанини, бо
«звикли до неї з колиски», а Макшеєв зблід, потім став
зовсім зелений і зник, заховався в каюту, відчуваючи
приступ морської хвороби (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 265);
Старий Невкипілий, Прокіп Іванович, вже другий
місяць лежав прикутий до постелі гострим приступом
ревматизму (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 365); У матері
стався такий серцевий приступ, що її насилу врятували
(Василь Козаченко, Листи.., 1967, 267);
// перен. Різкий вияв
якого-небудь фізичного або душевного стану, почуття і т. ін.
Я б мовчав, я б нічого тобі не сказав, але мені не так
було б трудно терпіти цей біль, бо його не троюдили б
оті дикі приступи лютості... (Леся Українка, III, 1952, 681);
— Ти коли це так навчився розмовляти з батьком? — ..
ледве стримав [Супрун] приступ обурення (Михайло Стельмах,
II, 1962, 116); Здолавши перший приступ сну, Крайнюк
сидів над своїми записками, перебираючи в пам'яті
фронтові зустрічі останніх днів (Василь Кучер, Голод, 1961,
148).
4. перев. до кого — чого, розм. Можливість входити
кудись, відвідувати кого-, що-небудь, зустрічатися
з кимсь, брати щось і т. ін.; доступ. Палила [Палагна]
поміж маржиною ватру.., аби до неї не мав приступу
злий (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 336); Стелила [ожина].. своє
довге пруття й показувала ягоди, ще недостиглі, бо
червоні. Але приступу до ягід боронила завзято..
гострими колючками (Лесь Мартович, Тв., 1954, 303); * Образно.
Кілька день блудила Маруся в казкових підземеллях..
Фантастично проста різьба народної фантазії
знаходила якийсь короткий приступ до її душі і заволодівала
нею цілковито (Гнат Хоткевич, II, 1965, 35).
Ні (ані) приступу до кого; Приступу нема до кого;
заст. Ні (ані) приступ до кого — немає можливості
відвідувати кого-небудь, звернутися, підступитися до
когось, зустрітися з кимсь. — Вже двічі набігали козаки,
а нічого не вдіють: обіклалися боронами та засіками
озеряни, і ні приступу до них (Андрій Головко, II, 1957, 328);
— Оце вже Роман так замурується в своїй хатині
з книжками, що до його ані приступу! — говорила
Соломія до матері (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 374); Мов
підмінили Нестора: на селі був такий привітний, пригожий,
а тепер приступу нема (Костянтин Гордієнко, Заробітчани, 1949, 34);
Без ломаки до його ні приступ! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963,
130); — І чого се, бабо, усі сердиті такі сьогодні?
Сказано, без палиці ані приступ, — обізвавсь він до баби
(Панас Мирний, I, 1954, 243).