в означеннях
Тлумачення, значення слова «пристигати»:

ПРИСТИГАТИ, аю, аєш, недок., ПРИСТИГНУТИ і ПРИСТИГТИ, гну, гнеш; мин. ч. пристигнув, нула, ло і пристиг, ла, ло; док., розм.

1. неперех. Починати достигати; ставати майже стиглим. Як стали пристигати дині, помічає він, що оце вдень лежала така гарна динька, а на ранок устане: сама шкаралущина! (Українські народні казки, 1951, 260); Гогодзи [брусниці] вже пристигають — один бік білий, а другий червоний (Гнат Хоткевич, II, 1966, 315); «Калино-малино, чого в лузі стоїш, Чом не процвітаєш?..» «..Процвіту біленько — всі люди узнають, Пристигну червоно — зверху обламають» (Українські народні пісні, 1, 1964, 488); Чоловік у землі копається,.. аби те зерно зійшло, пристигло; а потому поки ще збереш, змолотиш! (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 46);  * Образно. [Кукса:] А вже, звісно, коли це зіллє [зілля (дівчата)] пристигло, то швидше випихай його з двору, бо як перестигне, то ніхто й не поквапиться... (Марко Кропивницький, I, 1958, 176).

2. перех. Те саме, що настигати 1, 5. Де ти, друже, де ти: Середи [серед] нетяг Піч тебе пристигла..? (Павло Грабовський, I, 1959, 218); Як тільки Примаков дізнавався про біду, що пристигала навіть малознайомого йому однополчанина, він одразу йшов йому на виручку (Вітчизна, 8, 1967, 123).

3. тільки док., неперех. Наступити, настати, відбутися (про час, подію і т. ін.). Свашечка зрозуміла, що пристиг час рішучого бою. Як люта фурія, вихопилася вона з хати і.. метнулася по всіх повітках невістки шукати (Любов Яновська, I, 1959, 391); Спека страшна пристигла (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 147).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 39.

Коментарі (0)