ПРИСВЯ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до
присвятити. Наше мистецтво — це мистецтво, присвячене
красивій і здоровій людині, людині-творцеві,
людині-працівникові (Максим Рильський, IX, 1962, 165); Геніальний
твір К. Маркса «Капітал» присвячений теоретичному
аналізу закономірностей виникнення, розвитку і загибелі
капіталістичного ладу (Комуніст України, 6, 1966, 19);
[Аркадій:] Завтра в газеті буде твій портрет і цілі
сторінки, присвячені проектові (Олександр Корнійчук, I, 1955, 94);
// присвячено, безос. присудк. сл. Один з найбільших
розділів нової експозиції [виставки] присвячено показові
досягнень учених України, їх внескові у розвиток
науково-технічного прогресу (Радянська Україна, 13.III 1971, 4); Немало
сторінок у творах В. І. Леніна присвячено охороні
природних багатств (Знання та праця, 12, 1969, 3).
♦ Присвячений пам'яті див. пам'ять.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 15.