в означеннях
Тлумачення, значення слова «присвята»:

ПРИСВЯ́ТА, и, жін.

1. Дія за значенням присвятити, присвячувати. Присвята збірників статей пам'яті славетних учених, що пішли з життя, — давня й благородна традиція (Літературна Україна, 7.IX 1971, 3).

2. Напис на початку твору, який вказує, кому присвячено або кому дарують цей твір. Мажарин.. вручив Катерині книгу «Ідеальне подружжя» Ван де Вельде з відповідною присвятою (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 581); Панас Мирний подарував їй рукопис своєї драми [«Лимерівна»] із зворушливою присвятою: «Високоталановитій Марії Костянтинівні Заньковецькій присвячує здивований автор..» (Радянське літературознавство, 6, 1957, 60).

3. Художній твір, написаний на честь кого-небудь. Він згадав навіть про день її народження і надіслав їй віршовану присвяту (Петро Колесник, Терен.., 1959, 146); Теплі поетичні присвяти незабутньому товаришеві по перу [М. Рильському] прозвучали з уст А. Малишка, П. Воронька, Д. Павличка (Літературна Україна, 23.III 1965, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 15.

Коментарі (0)