в означеннях
Тлумачення, значення слова «притаєний»:

ПРИТА́ЄНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до притаїти. Під впливом музики і цеї несподіванки щез мій меланхолійний настрій, розжеврілися іскри із вогнів, притаєних у моїй душі (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 335); Властиво, панотець не мав наміру сваритися.. Хотів лишень побалакати. Коли ж бо сварка, притаєна в серці, лиш чатувала на те, аби язик обізвався (Лесь Мартович, Тв., 1954, 352);
//  у знач. прикм. Притаєне легеньке зітхання та якийсь боязкий, соромливий погляд з блискучих очей [Христі] нагадували, що, може, Грицько й правду сказав... (Панас Мирний, I, 1949, 277).

2. у знач. прикм. Який притаївся, причаївся. Здається, увесь ліс захряс притаєною ворожою силою... (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 224); Фронт спереду і ззаду. Поперед панські війська, позаду притаєні куркульські банди (Мирослав Ірчан, I, 1958, 280); — Насуваються грізні дні. Ми повинні бути пильними і рішучими. Хай не заховається від нашого ока ні явний, ні притаєний ворог (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 270).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 56.

Коментарі (0)