в означеннях
Тлумачення, значення слова «притакувати»:

ПРИТАКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТАКНУТИ, ну, неш, док.

1. Виражати згоду з ким-небудь, схвалення висловленої кимсь думки (перев. словом «так» або якими-небудь жестами). Говорив один тільки Глоба, водолаз лише притакував (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 51); Гаврило Іванович слухав його уважно, кахикаючи та погладжуючи вусики і борідку, притакуючи головою та інколи придивляючись до виразу обличчя співрозмовника (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 458); — Та такі — притакнув Онуфрій, оглянувся і сів на землі, підібгавши під себе ноги (Ольга Кобилянська, II, 1956, 47); — Шкода талану, шкода таких незвичайних здібностей; усе те запропаститься, треба тому якось зарадити, — говорив один з учителів, і всі притакнули (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 63).

2. кому. Повністю підтримувати кого-небудь, беззастережно погоджуватися з кимсь у всьому. Радюк мав звичай прямо говорить правду й не притакувать нікому (Нечуй-Левицький, I, 1956, 560); Жінки не притакували майстрові, лиш за сиротами мовчки уступалися (Марко Черемшина, Тв., 1960, 68).

3. Давати позитивну відповідь на яке-небудь запитання (перев. словами «так», «еге» і т. ін.). — Шевченкового «Кобзаря» ви таки прочитаєте, добре? .. — Добре, — притакнула, засоромлена і по-своєму задоволена [Олена] (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 12); — То ви вперше в нашому Богдані? — Оля притакнула (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 10).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 56.

Коментарі (1)