в означеннях
Тлумачення, значення слова «притаскувати»:

ПРИТАСКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТАСКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм.

1. Приводити кого-небудь кудись, до когось (перев. силою або умовлянням). Притаскали [козаки] Устю, і те ж усе було, що й з Веклою, тільки Устя, як плюснули її у воду, так тут їй і амінь! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 180); Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 74);
//  тільки док., безос. Недоречно або невчасно прийти, приїхати кудись, до когось. [Гапка:] І притаскало ж того лобуряку, Митрохвана, розпустив тут свого язика! (Марко Кропивницький, II, 1958, 145); «Куди вона приїхала? Куди її притаскало?» — промайнуло у Пріськи в голові (Любов Яновська, I, 1959, 142).

2. Приносити що-небудь (перев. велике, громіздке). Мій лицар метнувся скоро, Притаскав оті якорі Чи страшеннії гаки (Іван Манжура, Тв., 1955, 194); Вона така рада, така рада мені: настановила мені й пиріжків, і балабушок, пляшку горілки притаскала... (Любов Яновська, I, 1959, 85).
Чортяка притаскала (притаскав); Чорти притаскали кого — уживається для вираження незадоволення з приводу появи когось небажаного. [Сироватка:] Дочку вам бог послав... Ну й дівка. Моцак. [Півень:] У мене вдалася. Чого тебе чортяка притаскала? (Іван Микитенко, I, 1957, 39); — Так от кого чорти притаскали до нього. Так от хто щосили тарабанить у двері (Михайло Стельмах, I, 1962, 591).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 58.

Коментарі (0)