в означеннях
Тлумачення, значення слова «притча»:

ПРИ́ТЧА, і, жін.

1. Оповідний літературний твір алегорично-повчального характеру, змістом близький до байки. Збірник «Мій Ізмарагд» [І. Франка] у значній частині дає варіації старовинних притч і легенд різних часів і народів (Максим Рильський, III, 1956, 271); В індійській притчі розповідається, як молодий пустельник провів роки в самотності і роздумах (Знання та праця, 3, 1967, 20); Певного розвитку на Русі набули прислів'я, приказки, притчі, загадки, які є проявом народної мудрості (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 506); Притча фактично є поширеним різновидом байки і відрізняється від останньої тим, що висновки, мораль спеціально не виділяються в ній, а випливають безпосередньо із самого викладу чи є його складовим елементом (Радянське літературознавство, 11, 1971, 67);
//  Алегоричний вислів. Збудилась загальна увага до символу, до притчі, яка, відкидаючи дидактику, тяжіє до драми... (Радянське літературознавство, 1, 1973, 22);
//  Розповідь про що-небудь. Потім насмішкувато, мовби глузуючи з себе, розповідає [Сухомлин] притчу про виноградарську комсомольсько-молодіжну ланку, що нею він на нарадах козиряв, хоч та ланка складалася в основному з таких комсомолок, у яких уже й онуки були... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 336); — Та ось не перебаранчайте! Доказуй уже, Мусію, свою притчу (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 316).
Бути (стати) притчею [во язицех], заст. — бути предметом загальних розмов, постійних пересудів. Притчею во язицех був свого часу фразеологічний словник Дубровського (Максим Рильський, III, 1956, 64); Довелось [сотникові] самому Розкидати [добро], розточити, І добра нікому Не зробити ні на шеляг, І притчею стати Добрим людям (Тарас Шевченко, II, 1963, 200); Але всі.. її вчинки не зашкодили їй стати в Бобринці притчею во язицех (Збірник про Кропивницького, 1955, 54); Що за притча! — уживається при вираженні здивування з якогось приводу.

2. розм. Який-небудь непередбачений випадок; пригода, подія. В однім селі сталася така притча: прийшло на народ нещастя (Українські народні казки, легенди.., 1957, 311); Стрівся старець з Петром та й каже: «Яка сьогодні зо мною кумедна притча трапилась: трохи був на смерть не подавився!» (Олекса Стороженко, I, 1957, 34); Заговорив Пригода: — А в мене притча була з парторгом. Прийшов я на роботу писатися,.. коли це він питав мене про партійність (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 27).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 74.

Коментарі (0)