в означеннях
Тлумачення, значення слова «притягати»:

ПРИТЯГАТИ, аю, аєш і ПРИТЯГУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТЯГТИ і ПРИТЯГНУТИ, тягну, тягнеш; мин. ч. притяг, ла, ло і притягнув, нула, ло; док., перех.

1. Тягнучи, переміщувати кого-, що-небудь кудись, до когось, чогось. — Я не проти бога, — весело сказав мій батько, притягаючи до човна арканом напівзатонулу телицю (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 486); — Ну, от тепер сідайте тут, — і вона показала йому місце біля своїх ніг. Він притягнув низенький пуф і сів, задуманий, на показаному місці (Гнат Хоткевич, I, 1966, 59); Купець притяг свого ішака в холодок до фанзи, сів навпочіпки, обтер рукавом спітнілий лоб (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 163);
//  Наближати, притискати кого-, що-небудь до когось, чогось. [Чирва:] Не повезе Дудар нашого хліба! Чуєте! (Притягає їх [Півня, Сироватку] до себе) (Іван Микитенко, I, 1957, 89); Раптом дід простягнув довгу, костисту руку, вхопив нею Владка за голову і притягнув до себе (Іван Франко, VI, 1951, 177); Олдрідж, несподівано для себе самого, притяг до грудей поета й розсміявся, сам не знаючи чому (Олександр Ільченко, Серце.., 1939, 302);
//  безос. Хіба ж і не щастя після пісної дороги, після сухарів та цибулі, від яких йому вже до спини притягло живота, натьопатись, нарешті, смачної гарячої страви..! (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 64);
//  Силою приводити кого-небудь кудись або змушувати підійти до кого-, чого-небудь. Настя притягла Соломію до стола. Соломія все опиналась та соромилась. Роман силою посадив її на ослоні, поруч з Настею (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 340); [Гайдай:] Я не знаю, чи притягнуть до мене моряки жовто-блакитних провокаторів. Я не знаю, чи повірить маса в нашу перемогу (Олександр Корнійчук, I, 1955, 47); І наче що за поли його притягло до річки (Панас Мирний, IV, 1955, 170);
//  тільки док., розм. Привести щось куди-небудь (перев. завелике, громіздке). — Діду! Боротися!.. Та скоро малому набридло борюкатися, і він притягнув молотка з обценьками і давай лагодити дивана (Василь Кучер, Голод, 1961, 451); Кость потримав годинника й повернув водолазові. Після цього боцман притяг водолазний костюм, з'явилися помічники (Юрій Яновський, II, 1954, 93); Хтось побіг в суміжну юрту, де кипів самовар, і не піалу чаю, а весь самовар притяг до хворого (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 19).
Притягати (притягувати, притягнути, притягти) за волосся (вуха) що — використовувати що-небудь невиправдано, випадково або без достатніх підстав. Мене люди зовсім не за самий вірш лають, а за те, що я мало ідейна, чи то пак — мало тенденційна, але мені здається, що коли я буду тенденцію за волосся притягати, то всім буде чутно, як її волос тріщатиме нещасний (Леся Українка, V, 1956, 76).

2. Наближати до себе що-небудь силою тяжіння. Атоми металу — крихітні магнітики. Вони притягають усе, що потрапляє до їх силового поля (Наука і життя, 2, 1966, 8); Сила, з якою Земля притягує тіло, називається вагою тіла (Курс фізики, I, 1957, 111);  * У порівняннях. Його тягло туди [на вільні степи], мануло, неначе магнітом притягувало. Там воля, там ніщо не нагадає про його муки, про його неволю (Панас Мирний, IV, 1955, 207);
//  розм. Викликати електричні розряди в атмосфері, дощ і т. ін. Віз наш увесь дерев'яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягає грім (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 490); Французькі вчені вважають, що листя дерев виділяє ефіроносні частки, які під час грози електризуються і притягують атмосферні заряди (Знання та праця, 12, 1969, 27); Дорохтей, пирхаючи і обливаючись, напився прямо з бадді, похвалив стару криницю, згадавши, що вона ще здавна притягує до себе грози й дощові хмари (Михайло Стельмах, I, 1962, 319).

3. перен. Викликати інтерес, привертати увагу до себе; зацікавлювати. Тепер я бачу, через що «Правда» притягає до себе все-таки чимало людей (Леся Українка, V, 1956, 94); Парикмахера знову притягає вітрина. Котелок з'їхав на шию, а він уперто роздивляється прилади електричні, як і щоденно (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 411); Співучість шевченківського вірша дивовижна — недаром його творчість притягала й притягує багатьох композиторів (Максим Рильський, III, 1956, 244);
//  Викликати у кого-небудь бажання або потребу кудись приходити, десь бувати, щось робити і т. ін. Безтурботно задзвенів дівочий сміх, притягуючи потроху до вогнища заробітчан із сусідніх валок (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 91); Чим більше він прикладався до своєї роботи, тим більше якась туга притягала його до неї і потужним жаром будила чимраз більше уподобання (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 177); Було б мені не звертати з дороги і пройти повз неї. Алея ж кажу, що є така сила... Вона притягає мене сюди (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 15);
//  Утримувати біля себе, не відпускати. Земля звільнена від куркульсько-поміщицького гніту, міцно притягла Івана до себе (Юрій Яновський, II, 1954, 119);
//  Викликати почуття симпатії, приязні, любові. Він [І. Франко] був надзвичайно простий у поведінці з людьми; ця риса його вдачі дуже до його притягала (Володимир Самійленко, II, 1958, 395); В його синіх ясних очах світилась душа добра, а на білому гарному лиці була розлита така симпатичність, що проти волі притягувала до його душу кожного (Нечуй-Левицький, II, 1956, 39);
//  Вабити до себе чим-небудь; приваблювати. Було для нього в цій пісні щось по-степовому дике, привільне, буйне, таке, що притягувало, приворожувало і в той же час чимось невловимим насторожувало (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 528); Море! Воно притягало, як казка; грало фантастичним гулом у схвильованій душі Альоші (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 73); Я не пішов у поле з його спокоєм, і ліс не притяг мене своїми мріями про весну: мене тягло на базар (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 361);
//  Манити, заманювати чимсь. Він же [ворог], уникаючи бою і поспішно відступаючи, ще більше притягував і дратував, як дратують мисливця свіжі звірині сліди (Олесь Гончар, III, 1959, 74).
Притягати (притягувати, притягнути, притягти) серце до себе чиє — викликати у кого-небудь до себе почуття любові, симпатії. З перших же зустрічей серце моє притягли до себе працьовиті й мужні люди цієї багатонаціональної країни [Югославії] (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 142); Притягати (притягувати, притягнути, притягти) думки чиї — змушувати кого-небудь весь час думати про когось, щось. Павло, як молодший, більше мовчав, слухав, Орина думки притягувала (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 161); Притягати (притягувати, притягнути, притягти) очі (погляд, зір, увагу) — викликати у кого-небудь бажання дивитися, звертати увагу на кого-, що-небудь. Ненароком зелене вікно притягає зір (Натан Рибак, Зброя.., 1943, 168); Якась гостра цікавість притягала її увагу до тої людини, яка, їй здавалось, навіть диха сьогодні інакше, ніж завжди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 298); Ті шлейки, нові, блакитні, зі срібними клямрами, притягували до себе заздрісні погляди парубоцтва та приязні — дівоцтва (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 233); Оселедець, бринза притягували голодні очі косарів (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 197); Любов Прохорівна притягла на себе заздрі погляди (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 71).

4. Тугіше стягувати, зав'язувати що-небудь (мотузком, поясом тощо). Спинив конячку, витяг того невірного півня з торби, прибравсь міцніше притягнути мотузок (Марко Вовчок, VI, 1956, 294); Підперезавсь [маляр] знову і пояс притягнув лепсько, насунув шапку по самий ніс, та й рукавички достав (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 7); Дмитро прибіг до печері [печери], де лежала Маруся. Не встигла вона навіть крикнути, він зав'язав їй руки, ноги, притяг тугіше і кинув на вереті (Гнат Хоткевич, II, 1966, 270); Наймити понакладали вози, притягли рублями й рушили додому (Нечуй-Левицький, III, 1956, 125); Олеся ловила стрічки рукою й швидко то одкидала їх, то притягала, то обсмикувала (Нечуй-Левицький, III, 1956, 44);
//  Тугіше закручувати що-небудь (гайку і т. ін.); підтягувати. Денис зачиня, приклада замки, закручує; інший тугий, так аж крекче, притягаючи та крутячи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 406).
Притягло морозом (морозцем), безос. — трохи замерзло, підмерзло. Надворі притягло морозцем (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 251).

5. до чого, перен. Залучати кого-небудь до чогось, спонукати брати участь у чомусь. Я ревно притягатиму других до роботи над словником, і взагалі Ви можете на мене рахувати (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 565); — Треба Салаїв і всіх таких, як вони, ближче до роботи гарячої, комсомольської притягати (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 102); — Коли таке каже старий, — гомоніли селяни, — то чужинець таки справді велика людина... — От кого б притягти до мусульманської віри, — казали багатії до старого Кемали (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 55);
//  Використовувати кого-, що-небудь з певною метою. Сучасний пролетаріат стає на сторону соціалізму, який притягує науку до боротьби з релігійним туманом.. (Ленін, 12, 1970, 133); — Притягни для консультації декого з інженерів, з десятників і бригадирів і спробуй накреслити план [закінчення будування гідростанції] (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 422); По праву керівника він ознайомився з стислим звітом Нерчина про хід підготовки дипломної роботи.. І те, що він притягнув стільки літератури, це можна тільки схвалити (Натан Рибак, Час, 1960, 429).

6. перев. у сполуч. із сл. до суду, до відповідальності і т. ін. Примушувати кого-небудь відповідати за свої вчинки. Коли прибули на заплаву геологи під керуванням П. і вирубали у плавнях посеред купиння якусь вербу чи кілок, правління колгоспу хотіло притягати їх до суду (Олександр Довженко, III, 1960, 458); Він в якийсь незрозумілий спосіб викручувався і випливав наверх і замість того, щоб самому відповідати, притягав до відповідальності інших (Іван Сенченко, Опов., 1959, 15); [Храпко:] А як вони [діти] проти мене зле замишляють?.. Хіба, ви думаєте, вас не притягнуть, — що знав, та мовчав? За це велика кара, я вам скажу (Панас Мирний, V, 1955, 162); [Романюк:] Знаєш, Наталко, я тебе притягну до партійної відповідальності. Це був закритий актив, і про такі діла не говорять приватним особам (Олександр Корнійчук, II, 1955, 209).

7. тільки док., розм., рідко. Те саме, що притягтися 3. — Треба визирати Данила. І не огледимось, як притягнуть (Марко Вовчок, I, 1955, 64); Ковинський, притягши додому, переліз через тин в садок, пішов на тік (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 103).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 75.

Коментарі (0)