в означеннях
Тлумачення, значення слова «притьмарений»:

ПРИТЬМА́РЕНИЙ, а, е, рідко.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до притьмарити. На веранді, притьмарена рожевою млою, мов у повітрі, прозора картина (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 82); По заході сонця, в сутінках, коли табір, вулиця та й ціле село вже стихали, з запечених Дмитрових губів зірвався вже не стримуваний притьмареною свідомістю стогін (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 92); Над далеким краєм яру з'являється заграва. Неначе під'їхала вантажна машина, і от-от з'являться над яром її фари. Натомість там похапцем сходить притьмарений місяць (Юрій Яновський, I, 1958, 596).

2. у знач. прикм., перен. Який став сумним, безрадісним. Знов прокинулось притьмарене життя (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 25).

3. у знач. прикм. Який послабився, став невиразним, нечітким. Канушевич довго перевертався на застеленій рядниною соломі.. І в притьмареній пам'яті, як казка, як сон, вилися згадки, бігли роки життя (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 360).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 77.

Коментарі (0)