в означеннях
Тлумачення, значення слова «притока»:

ПРИТО́КА, и, жін.

1. Річка, що впадає в більшу річку. Гребці повинні були пропливти кілька кілометрів вниз по річці, потім по одній з приток угору (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 85); Завтра о дев'ятій ранку він повинен бути в кількадесяти кілометрах звідси, на річці Трубіж, лівобережній притоці Дніпра (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 151).

2. діал. Привід, нагода. [Анна:] Звір ти [Михайло], звір лютий! Наострився пожерти нас і тепер думаєш, що найшов притоку (Іван Франко, IX, 1952, 107); Заки доїхали додому, то панотець вигадав іще одну притоку, щоб картати Йвана. Він же через Івана та, мабуть, стратить гроші (Лесь Мартович, Тв., 1954, 224); Люди пригадують собі на війні, що існує смерть. Але саме тоді, коли вона часом висить, наче на волосочку, ми шукаємо притоки, щоб зайнятись якнайбільшими дурницями (Письменники зблизька, 1958, 101);
//  Причина. Стали [війт і присяжні] коло одного вугла, шпортають, штуркають.. «Що за притока?» — гадаю собі (Іван Франко, II, 1950, 42).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 65.

Коментарі (0)