ПРИТО́МНІСТЬ, ності, жін.
1. Стан за значенням притомний 1. [Прісцілла (просто):] Батеньку, чого ти? Та ж я зовсім притомна. [Панса:] Лихо тяжке з притомністю такою ... (Леся Українка, II, 1951, 458); Коли до Юрія повернулася притомність, він помітив в кутку оселі стареньку ікону і лампадку, що спускалася зі стелі на закурених ланцюжках (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 184); Коли вперше потрапив [Бронко] у руки поліції, мав заледве двадцять один. Не подивились, гади, що молоді кості, і били так, що втрачав притомність (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 567); Впавши з п'яти-шестиметрової височини, Сахно втратила притомність (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 58).
2. розм., рідко. Чітке розуміння чого-небудь. Може, згодом напишу Вам дещо про них [справи], але тепер вже ні, бо се тема досить довга і про неї треба говорити з більшою притомністю, ніж я тепер маю (Леся Українка, V, 1956, 326).
3. діал. Присутність.