в означеннях
Тлумачення, значення слова «притоптувати»:

ПРИТОПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТОПТАТИ, топчу, топчеш, док., перех.

1. Топчучи ногами, утрамбовувати що-небудь. Дівчина, вискочивши з кабіни, притоптувала ґрунт чобітками (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 178); Землю навколо рослин під час садіння добре притоптують (Озеленення колгоспного села, 1955, 124); Шпарко кидають [легіні] вилами [сіно], завалюють Ацничку там, на вершку. Але дівча, як змійка, вивинеться в тій навалі, махне грабельками раз-два, притопче босими ногами — і знов стоїть, чекає, обскубуючи зубцями сіно внизу (Гнат Хоткевич, II, 1966, 341);
//  Натискуючи (пальцем, рукою) по поверхні чогось сипкого, ущільнювати, спресовувати його. Стояла [мати] поруч і весь час задумана дивилась на сина, — як він одрізав скибку, як потрусив її сіллю, ще й пальцем притоптав сіль, щоб не сипалась (Андрій Головко, II, 1957, 394); Степанович дістав люльку, підсипав тютюну, притоптав його великим пальцем і закурив (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 164);
//  Притискуючи щось сипке, покривати ним поверхню чого-небудь. Під час роботи нігтя на пальці збив [син], треба б до лікаря, але ж у нас сам знаєш як: попільцем з цигарки притоптав, кров засохла і далі гайда... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 211);
//  Наступаючи ногами, приминати що-небудь. Притоптувати трави;  * Образно. Тільки й бачив я рідний край, поки ріс, а там, як оддали у службу, так і пішов.. блукати по світу, як те перекотиполе..: котишся, котишся, поки не зупинить тебе доля або не притопче лихо (Олекса Стороженко, I, 1957, 75);
//  Наступаючи ногою (ногами), гасити що-небудь. Погасив я вогонь мерщій, притоптав, піском закидав (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 349); Притоптати цигарку;
//  перев. док. Придавити або роздавити кого-, що-небудь (ногою, ногами). Притоптати черв'яка;
//  тільки док. Стерти внаслідок тривалого користування. Притоптати каблуки,

2. тільки док., перен., розм. Силою своєї влади, свого впливу і т. ін. пригнітити або принизити кого-небудь. — Ляхи.. думали, що як притопчуть козака або посполитого, то й лежатиме (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 117).

3. тільки недок., чим і без додатка. Те саме, що притупувати. Зразу вродився веселий настрій. Деякі стали притоптувати ногами, інші вибивали такт пісні рукою на спині свого сусіда (Степан Васильченко, I, 1959, 101); Він встає, витягає з-за пазухи сопілку і починає награвати, притоптуючи вовняними постолами (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 123).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 67.

Коментарі (0)