ПРИТРИ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИТРИ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Злегка триматися за кого-, що-небудь. Вона стояла бліда, як мрець, притримувалась рукою за вербу, щоб не впасти (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 22); Він стояв, однією рукою притримуючись за край столу, спокійний, зосереджений і навіть, здавалось, люб'язний (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 61); В однім місці я мало не вскочив у безодню трясовини, але притримався за дружину (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 64).
2. перев. недок., чого. Рухаючись, не віддалятися від чого-небудь, триматися ближче до чогось. Розташування меблів у кабінеті Климові добре відоме. Він притримується правої стіни (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 322).
3. рідко. Залишатися, зупинятися де-небудь, у когось на деякий час. Нарешті, притрималась [Катерина] у одних ґаздів (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 110).
4. тільки недок. Пас. до притримувати 1—3.