в означеннях
Тлумачення, значення слова «притуга»:

ПРИТУ́ГА, и, жін., рідко. Скрутне становище; горе, біда. — Одно в нас товариство, одним дишемо духом, та чи покинемо ж товариша в притузі великій? (Борис Грінченко, II, 1963, 485); Хто може тоді жартувать, коли люд Од горя й притуги німує (Володимир Самійленко, I, 1958, 64); [Біснуватий:] В притузі треба знать усячину, і дороги щоб не питаться (Павло Тичина, II, 1947, 82);
//  Почуття скорботи, тяжкої туги. Серденько біднесеньке сповнене туги та ще гіркої притуги (Марко Вовчок, I, 1955, 321); Дівчата цілу зиму пряли, не звичайно собі пряли, як баби чи матері при каганцях із притугою нужденну сорочку собі напрядали (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 24).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 69.

Коментарі (0)