в означеннях
Тлумачення, значення слова «притулений»:

ПРИТУ́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до притулити. — Щось буде! — все говорив Сухобрус сам до себе, стоячи серед хати з пальцем, притуленим до лоба (Нечуй-Левицький, I, 1956, 361); Внизу нікого не було. Двері, вивалені вибухом танка напередодні, стояли притулені до лутки (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 464); Цю людину можна було б прийняти за майбутнього комісара санаторію, коли б на потемнілій марлевій пов'язці не звисала права рука, притулена ніжно, мов дитина, до грудей (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 30); Ті чудові садочки, притулені на горах або сховані в западинах, були наскрізь пронизані сонцем, зеленіли до самого дна (Нечуй-Левицький, II, 1956, 381); Тут і там у гущавині зелені траплялися.. портики, мальовничо притулені на берегах озерець (Юрій Смолич, I, 1958, 78);
//  притулено, безос. присудк. сл. Німці йдуть без касок, голови високо підстрижені, курточки розстебнуті, під ними голі груди, штанці куценькі, коліна й литки сухі, як курячі, до животів притулено новенькі автомати (Юрій Яновський, I, 1958, 313).

2. у знач. прикм. Який притулився до кого-, чого-небудь. Якось надвечір Маланка вийшла з хати і наткнулась на Гафійку, що стояла притулена до одвірка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 25).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 70.

Коментарі (0)