в означеннях
Тлумачення, значення слова «притулок»:

ПРИТУЛОК, лку, чол.

1. для кого і без додатка. Місце, де можна перебути якийсь час, відпочити і т. ін. [Єгиптянин:] Се хата Ра, оселя Озіріса, притулок для мандрівниці Ізіди (Леся Українка, II, 1951, 244); — Може, Мар'яне, ви не маєте де переночувати? Тоді залишайтесь у мене, хоч на підлозі постелю. — Ні, ні, в мене є притулок, — перелякався навіть думки, що доведеться турбувати вчену людину (Михайло Стельмах, I, 1962, 182);  * Образно. Пісня сама вихоплюється з її серця і лине далеко-далеко, шукаючи притулок іще в чиємусь серці, такому дорогому і рідному (Михайло Стельмах, I, 1962, 526);
//  для кого, рідко кому. Місце, де можна сховатися або сховати когось від кого-, чого-небудь; захисток, укриття. Притулком йому був ліс та степи, і не вгнатись за ним ворогам (Юрій Яновський, I, 1958, 57); Не всі ж такі передбачливі були, що заздалегідь приготували вже будь-який притулок для худоби (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 491); З того часу тиха квартира завпеда на вулиці Кренкеля, 17, стала надійним притулком для підпільників, притулком, де можна висловити вголос свою зненависть до окупантів (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 37);
//  Місце, де хто-небудь може постійно жити, де йому забезпечено догляд і т. ін.; житло, оселя. Треба заздалегідь десь захисту шукати [Явдосі], притулку для себе... (Панас Мирний, I, 1949, 235); Щоб мати хоч який-небудь притулок на старість, Олександр Щорс. купив у Сновську дерев'яний будиночок (Семен Скляренко, Легенд. начдив, 1957, 3); Працьовитий хлопчик був обласканий і дістав притулок (Минуле українського театру, 1953, 13);
//  Місце розради, втіхи для кого-небудь. Хата коваля Якова Буромеля була Олексієві притулком. Знай він сидів тут, аби вийшов з дому, а з дому йшов, скоро було впорається (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 288); І тільки єдиний притулок має Люба — родину Морозенків. І не рідня вони їй, а живуть, мов рідні. Є з ким пожуритися над своєю долею, є з ким посміятись і пісню заспівати (Михайло Стельмах, I, 1962, 344).
 Давати (дати) притулок кому — надавати кому-небудь оселю, житло; поселяти. — Тітка їй дала притулок у себе (Нечуй-Левицький, II, 1956, 301); — Коли б у тайзі водилися крокодили, я сказав би, що озерце дало притулок алігаторові (Олесь Донченко, II, 1956, 33); Знаходити (знайти) [собі] притулок див. знаходити.

2. Право на проживання, що надається якою-небудь державою іноземним громадянам, які зазнають переслідувань у себе на батьківщині. СРСР надає право притулку іноземним громадянам, які переслідуються за оборону інтересів трудящих, або наукову діяльність, або національно-визвольну боротьбу (Конституція СРСР, 1963, 29); В ньому [повідомленні] писалося, що відомий вчений Рудольф Румлер перейшов кордон Західної зони і попросив притулку в Східній Німеччині (Натан Рибак, Час, 1960, 810).

3. заст. Заклад для утримання і виховання сиріт та безпритульних дітей. — Притулків на селі і в заводі не було. А деякі сусіди тільки хитали головами, говорили: — Що ж, дівчині дев'ятий іде — в няньки годиться (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 25); Іван цілими днями був коли не в сількомі, то в маєтку, де мали намір заснувати притулок для сиріт війни (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 297);
//  Заклад для утримання немічних або старих людей, перев. одинаків. Коли б не Мотря з Орисею, до яких він звик, як тільки може звикнути самотній, безпритульний бурлака,.. пішов би він до Терехтемирівського монастиря, притулку немічних козаків (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 115); Ще палали останні вогнища інквізиції, коли з'явилися перші притулки для душевнохворих. Але й це мало змінило їхнє становище (Знання та праця, 8, 1966, 5).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 70.

Коментарі (0)