в означеннях
Тлумачення, значення слова «притвор»:

ПРИТВО́Р, у, чол.

1. Передня частина церкви за папертю. В церкві людей було повнісінько. У правому притворі стояли чоловіки та парубки, у лівому — діди (Нечуй-Левицький, I, 1956, 77); Церква в селі, як квіточка вбрана; обсаджена липами, тополями, всякою садовиною, а коло притвору дві комори, шопи, возовню видно, клуню і тік (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 3);
//  заст. Передня частина будь-якого приміщення; передпокій, прихожа. Та дядя Тарас уже не вгавав: — Ходім додому, вдягайте шубку, беріть альбом, карандаш... — і, не дожидаючи, пішов до притвору (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 77); В притворі стояли високі липові кадовби (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 69).

2. діал., рідко. Те, чим причиняється, закривається що-небудь; засув.  * Образно. Із зорями вела я розговори [розмови],.. відкрила зорям я душі притвори... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 160).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 58.

Коментарі (0)