в означеннях
Тлумачення, значення слова «притишуватися»:

ПРИТИ́ШУВАТИСЯ, ується, недок., ПРИТИ́ШИТИСЯ, иться, док.

1. Ставати тихішим, не дуже чутним. На хвильку притишилось усе в кімнаті, немов війна дихнула вже сюди своїм жахливим подихом (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 92);
//  перен. Ставати менш відчутним (про біль, хворобу і т. ін.); зменшуватися. Ярема рукою поправляє ганчірку, але від того біль не притишується (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 520).

2. Ставати повільнішим; уповільнюватися. На кожному підйомі притишувався й без того повільний хід. А крутих підйомів на цій магістралі вистачає (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 156);
//  Уповільнювати свій рух; рухатися тихіше, повільніше. Вода тухольського потоку на хвилю притишилася, немов злінивіла, задрімала в плоских своїх берегах (Іван Франко, VI, 1951, 117); Коли трохи притишиться поїзд перед Гребінкою, вискакуйте на бік (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 74).

3. перен., рідко. Заспокоюватися, вгамовуватися;
//  Іти на спад, припинятися. [Зінько:] І коли це пияцтво притишиться?! (Марко Кропивницький, II, 1958, 217).

4. тільки недок. Пас. до притишувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 64.

Коментарі (0)