ПРИВ'ЯЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИВ'ЯЛИТИ, лю, лиш, док., перех.
1. Частково позбавляти
свіжості, соковитості, пружності; присушувати. Коли в
спеку довго дивишся на безхмарне гаряче небо, то
здається, ніби з нього спадає голубе полум'я. Ось те гаряче
полум'я торкається землі, прив'ялює бурякове листя
(Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 109); Літо ще не встигло
прив'ялити буйну зелень весни (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 15);
// Злегка підсушувати на сонці, на свіжому повітрі.
Перед початком копання картоплі картоплиння скошують,
прив'ялюють і силосують разом з кукурудзою
(Хлібороб України, 8, 1964, 12); Показавши Горпині свої володіння,
Нур'ялі знаками пояснив, що треба підрізувати частину
винограду, а решту прив'ялити на кущах на родзинки
(Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 289).
2. перен., розм. Те саме, що приголомшувати. Вона мене кріпила своєю радою, а чоловік так і прив'ялить словом (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 287).