в означеннях
Тлумачення, значення слова «прив'язувати»:

ПРИВ'ЯЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИВ'ЯЗАТИ, яжу, яжеш, док., перех.

1. до чого. Приєднувати, прикріплювати за допомогою вузла. Всередині [бочки] вроблений залізний прут з коромислом, до котрого прив'язували довгий мотузок (Олекса Стороженко, I, 1957, 263); Улас достав дві міцні вірьовки, прив'язав один кінець до ялини над самою скелею (Нечуй-Левицький, III, 1956, 300); Немидора прив'язала край шнура до одного з ящиків (Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 44);
//  Прикріплювати до чогось мотузком, шнурком і т. ін. Одного вечора затупотіло в дворі; вибігла стара, а Данило коня прив'язує (Марко Вовчок, I, 1955, 97); Я бачив, як прив'язують камінь до її тоненької шийки, як штовхають її в безодню прірву (Любов Яновська, I, 1959, 326); Двоє бійців прив'язували червоний прапор до флагштока на шпилі думи (Юрій Смолич, V, 1959, 779); До книги прикипав — не відірвеш. Нібито хто дебелим мотузком прив'язував (Олександр Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 81); Щоб Гнат не застав його зненацька, придумав [Кузьма] таку механіку: прив'язав до дверей порожне відро (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 300).

2. Обвиваючи мотузком, ременем і т. ін. руки чи ноги або прикручуючи до чого-небудь, позбавляти когось свободи рухів. Вояки витягають Кассандру з храму, в'яжуть їй руки,.. а потім саму прив'язують до колони в портику храмовім над сходами (Леся Українка, II, 1951, 324); — А скажіть, будь ласка, пасажирів уже не прив'язують?.. — Не прив'язують... так, значить, вони неприв'язані й летять?.. (Остап Вишня, I, 1956, 205); Прив'язавши її руки назад.., повісив він [кат] на шию дівчині невеличку дощечку (Панас Мирний, I, 1954, 446); Раз, два, три, чотири, Прив'язали [Вустимка] до драбини, І сорочку зняли, Й прочуханки дали! (Іван Багмут, Опов., 1959, 14);
//  перен. Примушувати перебувати, залишатися, затримуватися де-небудь. Вони [жандарми] дуже дошкуляють мені, прив'язуючи мене на довгий час до певного місця (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); Справи — як та нитка з клубка, вимотуються щодня, безконечним плетивом обкручуючи його [Мухтарова], прив'язуючи до Намангана (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 22); [Лукаш:] По волі ж і піду, як тільки схочу, ніхто нічим мене тут не прив'яже (Леся Українка, III, 1952, 239);
//  перен. Тісно зв'язувати з ким-, чим-небудь, ставити в залежність від когось, чогось. Безжально розірвала вона [буржуазія] строкаті феодальні пута, що прив'язували людину до її «природних повелителів», і не залишила ніякого іншого зв'язку між людьми, крім голого інтересу, крім безсердечного «чистогану» (Маніфест комуністичної партії, 1963, 32); Само поволі приходило розуміння того, що прив'язувати себе до старого, далекого, яке давно відшуміло разом з їх молодістю,.. безглуздо (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 444).
 Прив'язувати (прив'язати) до ліжка (до постелі і т. ін.) — змушувати тривалий час лежати в ліжку, постелі (про хворобу, втому і т. ін.). Уранці неміч сили відібрала, Мене на кілька днів до ліжка прив'язала (Іван Франко, XIII, 1954, 299).

3. перев. у сполуч. із сл. до себе, перен. Викликати почуття симпатії, відданості, любові. Як сміється [Олена], — то легеням мухи по спині повзають, ну, а як уже блисне очима та ще слово яке ласкаве скаже, — то прив'язала до себе чоловіка та й тягне, мов ланцем, куди хоче (Гнат Хоткевич, II, 1966, 182); Її істота наскрізь прив'язала мене до себе. Я її вже чотири роки тайком люблю (Ольга Кобилянська, III, 1956, 117); — Гей, куме Йване, — було кажу, — чи стануть з мого сина Яця люди? А ви ж його охрестили, до своєї душі прив'язали (Юрій Яновський, I, 1954, 28).
 Прив'язувати (прив'язати) увагу — те саме, що Привертати (привернути) увагу (див. привертати). Мені не личить користатися прийомами романіста, щоб прив'язати увагу читача (Юрій Яновський, II, 1958, 37).

4. спец. Ставити що-небудь (креслення, план, проект і т. ін.) у безпосередній зв'язок з яким-небудь орієнтиром. Будівництво будь-якого міста починається з креслень. Креслення прив'язують до місцевості, до її певних точок, координати яких треба знати точно (Знання та праця, 9, 1968, 17);
//  перен. Взагалі пов'язувати, асоціювати що-небудь із чимсь.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 582.

Коментарі (0)