ПРИВІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИВІ́СИТИ, ішу, ісиш, док., перех. Закріплювати у висячому положенні; підвішувати. Він [робітник] бере за ухо кибель, повен лепу, несе його до шахти, привішує до линви і дзвонить, щоб тягли (Іван Франко, IV, 1950, 24).