в означеннях
Тлумачення, значення слова «приводити»:

ПРИВОДИТИ, джу, диш, недок., ПРИВЕСТИ, еду, едеш; мин. ч. привів, вела, ло; док., перех.

1. Супроводжуючи, вказуючи шлях і т. ін., допомагати або примушувати йти з собою куди-небудь. Батьки приводили дітей записувати до школи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 322); Підходили [селяни] оглянути місце великого пожежища, виводили кудись коні і, навпаки, приводили (Григорій Епік, Тв., 1958, 273); Привели мене у темну якусь хатину — землянка, чи льох, чи що воно таке, не скажу (Марко Вовчок, I, 1955, 276); Коли Сергій привів у хату Дороша і пояснив сестрі, що він буде жити у них на квартирі, Санька не повірила (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 155);  * Образно. Місяченько сходить, ясну ніч приводить; Білий день світліє, над землею дніє... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 99); Дзвінка й лунка хода бригад, І з ними радісно ішов ти. Знай: у медовий листопад Привів тебе багряний жовтень (Максим Рильський, I, 1956, 187);
//  Приходити куди-небудь, з'являтися десь на чолі загону, війська і т. ін. Через два роки після Жмайла запорозький отаман Тарас привів на Україну запорожців і знов підняв козаків на Польщу (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 24); Партійний наказ Баржакові був відступати з загоном за Дніпро, привести його на захист червоного Херсона (Олесь Гончар, II, 1959, 87);
//  рідко. Підносячи, пересуваючи, наближати до когось, чогось. Чоловік, привівши до світла чарку, наливав (Панас Мирний, I, 1954, 296);
//  перен. Спрямовувати на що-небудь (звичайно думку). Сей день, се число все приводили думку мою на ту смутну руїну (Леся Українка, IV, 1954, 272).
 Приводити (привести) в господу (у дім, у хату) дружину (жінку, невістку) — одружуватися. «Ой боже мій милий! — думала стара Зінька. — Багато невісток я маю, і всі вони як люде, а цей [син] приведе в мою господу непосидящу, летючу невістку, неначе ту лісову птицю впустить в мою хату» (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 319).

2. Користуючись системою управління, доставляти куди-небудь (машину, судно і т. ін.). Привели моряки його [судно], кинули в затоці й пішли собі (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 239); Першу машину, як і годиться, привів Ничипір Сніп (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 240).

3. також без додатка. Пролягаючи в певному напрямку, давати кому-небудь можливість прийти кудись (про дорогу, стежку, слід і т. ін.). Не раз узимі, наприклад, траплялося, що слід опришка приводить до її хати (Гнат Хоткевич, II, 1966, 161); Одна з таких довгих покручених балок приводить від Дону до станиці Ізбушенської (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 227); Борозна привела їх до річки (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 96); Іду — сам не знаю куди, першою-ліпшою доріжкою. Куди вона виведе, куди приведе — мені невідомо (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 56).

4. Спонукати, примушувати прибути куди-небудь. [Микола:] Сідайте, пане війте. Що вас сюди до нас приводить? (Іван Франко, IX, 1952, 112); [Неофіт-раб:] Навколо себе чую плач і скрегіт, щодня мені черв'як той точить серце. То ж він мене привів сюди до вас шукати правди і спокою (Леся Українка, II, 1951, 236); Молодого лейтенанта вивела з бліндажа й привела на схил балки надія побачити дівчину (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 110); Жадоба знання привела його [М. В. Ломоносова] в 1730 р. вчитися в Москву (Фізика, II, 1957, 60);
//  Спонукати сприйняти які-небудь ідеї, переконання, стати на чийсь бік і т. ін. — Може, послухаємо тих, кого привела до нас революційна солідарність і з ким нам пліч-о-пліч на ворога йти? (Олесь Гончар, II, 1959, 18).

5. Доводити до якого-небудь стану, надавати якогось вигляду. — Ти смієш, кошеня мерзенне, Зевесу доносить на мене, Щоб тим нас привести в розлад (Іван Котляревський, I, 1952, 245); Треба привести до бойової готовності Червону Гвардію по підприємствах (Андрій Головко, II, 1957, 465); Треба сказати Гнатові, щоб він послав сюди людей — привести могили в належний вигляд (Григорій Тютюнник, Вир. 1964, 203); Зараз завдання полягає в тому, щоб привести організацію праці у відповідність з сучасним рівнем техніки і технології (Комуніст України, 1, 1967, 47);
//  Доводити до яких-небудь наслідків. Поняття реформи, безперечно, протилежне поняттю революції; забуття цієї протилежності, забуття тієї грані, яка розділяє обидва поняття, постійно приводить до найсерйозніших помилок у всіх історичних міркуваннях (Леши, 20, 1971, 158); Розвиток соціалістичної державності поступово приведе до перетворення її в суспільне комуністичне самоврядування, в якому об'єднаються Ради, професійні, кооперативні та інші масові організації трудящих (Програма КПРС, 1961, 95); Ми всі, партійні і непартійні більшовики, безмежно віддані великій Комуністичній партії, бо вона привела нас до нечуваних перемог на бойовому полі і веде до нечуваних перемог на полі трудовому (Максим Рильський, IX, 1962, 10);
//  Призводити до небажаних наслідків. Риба та зайці приведуть у старці (Номис, 1864, № 12579).
 Приводити (привести) в дію (в рух): а) примушувати рухатися, працювати (агрегат, верстат, машину і т. ін.). Яворський обійшов довкола велетенську машину, що приводила в рух увесь тартак (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 57); б) спонукати до дії; активно використовувати. Приводити в дію нові резерви виробництва; Приводити в рух нові промислові потужності; Приводити (привести) до біди (на біду) — накликати нещастя, лихо. Сію рожу по морозу, по снігові сходить, Великез закохане [закохання] до біди приводить (Коломийки, 1969, 231); [Олекса:] Ну, господарі! За сі папери велике вам спасибі! Се наш рятунок. Тепер знаємо, хто наше село на біду приводить, і маємо його в руках (Іван Франко, IX, 1952, 67); Приводити (привести) до гріха — те саме, що Доводити (довести) до гріха (див. доводити); Приводити (привести) до кінця — те саме, що Доводити (довести) до кінця (до краю, рідко краю) (див. доводити). Він рад буде навіть поступитися чим-небудь, аби привести діло до кінця (Панас Мирний, III, 1954, 284); Приводити (привести) до ладу (в лад, до порядку, до пуття) — те саме, що Приводити (привести) до ладу (в лад) (див. лад). Після.. весілля цілісінький тиждень поралася дякова сім'я, приводячи до пуття хату й подвір'я (Анатолій Дімаров, Ідол, 1961, 30); Тарас швидко переодягся, привів себе до ладу, спустився вниз і вийшов у парк (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 184); У фризієра [перукаря] Славко не тільки привів своє волосся до порядку й підстриг вуса, але навіть купив собі плящину [пляшку] з водою для волосся (Лесь Мартович, Тв., 1954, 310); [Телеграфіст:] Приведіть себе до порядку, зараз приїде делегація, швидко поїзд, міністр вийде на перон (Олександр Корнійчук, I, 1955, 158); Приводити (привести) до пам'яті (до себе, до тями, до притомності): а) виводити із етапу непритомності, забуття. Одна з дівчат побігла до аптеки телефонувати про швидку допомогу, а Сташка й стара Пйотркова почали приводити зомлілу до пам'яті (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 550); Коли його привели до пам'яті, він був блідий, мов труп (Іван Франко, VI, 1951, 298); б) примушувати схаменутися, опам'ятатися. Данило сидів і думав: «Отак і слід з боярами, щоб круте слово, мов вода холодна, до пам'яті приводило» (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 168); Параска намагалася привести чоловіка до пам'яті — верзе не знати що, хай отямиться (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 269); Хникання привело Олексу до себе. Одразу почув себе відповідальним за становище (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 71); Він був заклопотаний якимись думками і не звертав уваги, що час спливає. Рип возів, притишені балачки привели його до тями (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 113); Лункий наказ «по домівках» привів мене до притомності (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 21); Приводити (привести) до присяги (заст. к присязі) див. присяга.

6. Давати життя дитині; народжувати. Недолуга Мотря майже щороку приводила Панькові сина або дочку (Олександр Підсуха, Віч-на-віч, 1962, 51); — Ти вже прокинувся, синочку? А я тобі ляльку привела, дівчинку. Он бач, яка! (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 473);
//  Давати приплід, потомство. — Що нам бог дає за рік? Га? Корова, сама знаєш, щороку приводить теля, конячка — дає лоша, вівця — вкочується ягнятком (Михайло Стельмах, I, 1962, 311); Догадувалася [Стручиха], яке теля приведе її влюблениця Лиска (Борис Грінченко, II, 1963, 299); — Що я з ним [роєм], діду, робитиму? — Як що? Він тобі наносить меду, приведе роя на той год. От і буде уже два (Панас Мирний, I, 1954, 193); — Хочеш, — запитав Юра в Юзека, — ми підемо на кухню, там наша кицька привела шестеро кошенят? (Юрій Смолич, II, 1958, 75).
 Приводити (привести) на світ: а) давати життя дитині; народжувати. Пані Федоренко.. віддалася вчасно і від того часу жила буквально на те, щоб приводити дітей на світ і плекати їх (Ольга Кобилянська, III, 1956, 299); А дівчина гине... Якби сама, ще й нічого, А то й стара мати, Що привела на світ божий, Мусить погибати (Тарас Шевченко, I, 1963, 21); Іванова мати привела на світ дванадцятеро дітей (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 7); б) породжувати щось, бути причиною появи чого-небудь. Земля, натомившись до краю, Тільки дрібноту приводить на світ, земля, що раніше Творам своїм надавати могла велетенського зросту (Микола Зеров, Вибр., 1966, 192).

7. розм., рідко. Те саме, що наводити 3. Ти привела мені кілька прикладів наших спільних знайомих, де чоловіки були «господарні», а жінки «грали громадську роль» (Леся Українка, III, 1952, 684).
Бог (господь) привів; Доля (лиха година) привела (рідко приводила) — судилося, довелося, склалися обставини. — Коли б мені бог привів отут вмерти при дітях! Більше нічого й не прошу я в бога (Нечуй-Левицький, I, 1956, 83); Я тебе, Симоне, ще хлопцем знаю, та аж ось коли привів господь у себе в хаті вбачати (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 181); Не знаю, Не знаю, мій друже, Чи сатана лихо коїв, Чи я занедужав? Чи то мене злая доля Привела до того, Таки й досі ще не знаю, Не знаю нічого (Тарас Шевченко, II, 1963, 270); Молоді наводчики Бойко і Шестаков уже мали за плечима досвід форсування Дунаю. Солдатська доля привела їх сюди через шпиталі та запасні полки з 3-го Українського (Олесь Гончар, III, 1959, 342); Повагом та згорда уступають дворянські та земські стовпи,.. за ними.. їх прихильники та поклонники, стріваючись з давніми городськими знайомими, з ким доля приводила то замолоду служити, то разом гуляти (Панас Мирний, III, 1954, 263); Попіднімала [звістка] людей на ноги й мерщій гнала у поле, щоб, бува, яка лиха година не привела пійматися панові на очі (Панас Мирний, IV, 1955, 222); Не приведи бог (боже, господь, господи і т. ін.); Нехай не приводить (не приведе) бог (господь, мати божа і т. ін.) — те саме, що Не дай бог (боже) (див. давати). — Як оце вип'є [чоловік], то й не приведи господи… Хоч тікай на край світа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 138); Уперше зроду я тоді побачила, як мій брат плаче. Нехай мати божа удруге не приводить! (Марко Вовчок, I, 1955, 43).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 577.

Коментарі (0)