ПРИВИКА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм., рідко. Те саме, що привикати 2. З ким не зналась — повінчалась, Мушу привикаться (Павло Чубинський, V, 1874, 186); Деякі з його камратів сміялися й говорили, що спочатку все буває смутно, але пізніше привикається до всього (Ольга Кобилянська, II, 1956, 92).