в означеннях
Тлумачення, значення слова «призов»:

ПРИЗОВ, у, чол.

1. Дія за значенням призивати 1 і призиватися; оголошення про набір на військову службу; набір на військову службу. Призваний до армії одразу по закінченні школи, молодий хлопчина менш ніж за рік після призову встиг побувати солдатом, важко пораненим, оточеним і, зрештою, полоненим (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 42); Десятки тисяч трудівників України, не чекаючи призову, добровільно вступали в армію (Комуніст України, 10, 1964, 29); Рада Міністрів СРСР .. визначає щорічні контингенти громадян, які підлягають призову на дійсну військову службу (Конституція СРСР, 1963, 15);  * Образно. Священик він не кадровий, а, так би мовити, останнього призову, отже, в церковних справах ще початківець (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 47);
//  розм. Служба в армії. — І що то за «мода» повелась тепер, — сказав дід Мирон, — так рано хлопців женити? — Не перебув він ще й призову, як його вже й вкрутили (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 218).
 На призов (до призову) іти — призиватися в армію. Так жили вони, поки Петрусеві не прийшов час на призов іти (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 135); [Петро:] Не моя черга на призов іти (Вадим Собко, П'єси, 1958, 16).

2. Люди, одночасно призвані на військову службу. Лінкоре, як я, відчуваючи грози, Зберуться незримі сьогодні на флоті Всі призови — юні і сиві матроси, Що стрічку носили твою в позолоті (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 43).

3. Заклик до участі в чому-небудь. Реут пригадав давнє — перший призов комсомольців на Донбас (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 151); Масовий призов молодих обдарованих сил у нашу прозу — явище відрадне (Рад літ-во, 3, 1963, 18).
Ленінський призов у партію див. ленінський.
Першого призову хто — один із перших учасників чого-небудь. Це вони, більшовики першого призову, кресали іскри того полум'я, яке осяяло темну ніч кінця минулого і початку нашого століття (Літературна газета, 2.XI 1946, 2); В Українському республіканському будинку літераторів зібралися письменники, науковці, студентська молодь, щоб вшанувати пам'ять одного з поетів першого революційного призову — Володимира Сосюри (Радянська Україна, 7.I 1971, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 621.

Коментарі (0)