в означеннях
Тлумачення, значення слова «призволяти»:

ПРИЗВОЛЯ́ТИ, яю, яєш, недок., ПРИЗВО́ЛИТИ, лю, лиш, док., заст.

1. неперех. Виявляти ласку, милість. [Воєвода:] Насправді, несподівана то честь, Клянусь вогнем, що найясніша пані Призволила назустріч вийти нам (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 131);
//  перех. Пропонувати що-небудь як ласку, милість. [Єпископ:] Смертельний гріх оці твої прокльони, ще й в годину, коли тобі брати братерську поміч так гойно призволяють (Леся Українка, II, 1951, 230).

2. неперех. Давати дозвіл, згоду на що-небудь. [Халява:] Вельможного пана позволю спитати, Чи призволяєте нам починати? (Марко Кропивницький, V, 1959, 272); Звернувся панотець до Йвана, щоб його заніс до кімнати. Але й на це не хотіла їмость [милостива пані] призволити. Нащо смішитися перед людьми? (Лесь Мартович, Тв., 1954, 228).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 615.

Коментарі (0)