в означеннях
Тлумачення, значення слова «псуватися»:

ПСУВАТИСЯ, псуюся, псуєшся, недок.

1. тільки 3 ос. Робитися непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін.; пошкоджуватися. Як снасть псується, то чоловік ума [за розум] береться (Номис, 1864, № 10198); Хороший будівельний матеріал, а лежить під двором у дядька, псується (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 83); Авто псувалося неймовірно часто. Кожні п'ять-шість кілометрів Валя зупиняла машину, виходила і починала щось лагодити в моторі (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 27); Помідори та огірки транспортують навалом, через що значна їх частина псується (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 1);
//  Втрачати нормальний вигляд, стан, нормальну форму. Щоб стіни не псувались од дощу, їх мажуть зверху олією, од чого ялинові стіни мають колір червонуватий (Нечуй-Левицький, II, 1956, 401); Вода в Сиваші поступово прибувала, броди псувалися, але переправа ще була можлива (Юрій Яновський, II, 1958, 238);
//  Ставати поганим, слабким, пошкоджуватися (про здоров'я, нерви, зір, зуби і т. ін.). Щось мені здоров'я трохи псується, дуже груди болять і кашляю багато (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 432); Потрібно, як тільки зуб почав псуватися, лікуватись у стоматолога, виконувати всі його поради (Хлібороб України, 3, 1969, 38);
//  Погіршуватися, ставати холодною, дощовою (про погоду). Погода у нас починає псуватися (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 158);
//  Відходити від норми (про мову). ..газетна мова у нас. починає псуватись (Ленін, 40, 1974, 47); У першу чергу я хочу поговорити про фонетичну красу нашої мови, про те, чим вона псується, та нагадати ті засоби, які має жива народна мова, щоб додержувати тієї краси (Володимир Самійленко, II, 1958, 365).

2. тільки 3 ос. Робитися неприємним, поганим (про настрій, характер, людські взаємини і т. ін.); погіршуватися. Взагалі я з Гриневецьким.. часто спорюся, мало що не сварюся, але наші товариські відносини від того не псуються (Леся Українка, V, 1956, 47); В мене почав псуватися характер. Я зробився нервовим і надміру вразливим (Олександр Довженко, I, 1958, 24); Не раз накидалася Ольга Власівна на Артема Петровича з образливою лайкою.. На багато днів псувався настрій після таких спалахів (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 23).

3. перен., розм. Підлягаючи негативному впливу, набувати поганих рис, звичок, нахилів; розбещуватися. [Корж:] Бач, до чого дожились славні козацькі діти! Псується, псується козачество [козацтво] (Степан Васильченко, III, 1960, 53).

4. Пас. до псувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 377.

Коментарі (0)