в означеннях
Тлумачення, значення слова «психіка»:

ПСИ́ХІКА, и, жін. Функція головного мозку, його здатність відображати об'єктивну дійсність. Психіка є одна із властивостей матерії, що виникла в процесі її розвитку (Борис Теплов, Психологія. Підручник для середньої школи, 1956, 3);
//  Прояв цієї здатності конкретно у кого-небудь; душевна організація людини. Я знаю, що твій нервовий стан залежить на більшу половину від моральних причин, але ж психіка психікою, а фізика фізикою (Леся Українка, V, 1956, 223); Лікар, як ніхто інший, має змогу бачити людину розкритою перед ним і в усіх тонкощах плутаної людської психіки (Юрій Смолич, День.., 1950, 169); Залишки і пережитки минулого, прищеплені культурою панівних класів, ще на кожному кроці виявлялись в психіці, в емоціях, в художніх смаках людей (Поезія і революція, 1956, 211).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 373.

Коментарі (0)