ПТАШО́К, шка, чол., розм. Те саме, що пташка 1, 2. Летів пташок понад воду, Летів і над гаєм (Українські народні думи.., 1955, 548); — Се, правдоподібно, той самий пташок, котрого вони [злодії] всаджують першого крізь видушену шибу до покоїв і котрий відчиняє їм вікна, — мовив комісар (Іван Франко, IV, 1950, 43); * Образно. Стара.. не пізнавала Марусі — так розвеселився та розщебетався її пташок. Та й сама Маруся не могла зрозуміти — чого це їй так весело (Гнат Хоткевич, II, 1966, 76).