в означеннях
Тлумачення, значення слова «пучка»:

ПУЧКА, и, жін.

1. Кінчик пальця руки. У дитини заболить пучка, а у матері серце (Номис, 1864, № 9214); Ганна показала синові обидві пучки, сині, покопирсані неначе ножем, з синіми нігтями (Нечуй-Левицький, I, 1956, 105); Вілліс задумливо дивився в вікно і тер нервово пучку об пучку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 271);
//  рідко. Палець на руці взагалі. І зняв [парубок] мою каблучку з пучки, а свою мені надів (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 75); — Так ото вона та сама ордівська Настя? — показують на неї пучками якісь чужі жінки (Степан Васильченко, I, 1959, 281);  * Образно. Вже й день минає, і вечір узявся червоною пучкою за верховіття лісу (Юрій Яновський, I, 1954, 36).
Знати, як свої п'ять пучок — те саме, що Знати, як свої (своїх) п'ять пальців (див. знати). — Низове товариство закликало мене до коша, бо я всі гирла, як свої п'ять пучок, знаю (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 56); Обвести (обернути, обкрутити і т. ін.) навколо (круг, кругом) пучки кого — те саме, що Обвести (обкрутити, рідко обмотати і т. ін.) навколо (круг, кругом) пальця (див. палець). — Знай, який у тебе чоловік, що ти такого й не стоїш [не варта]! А я всіх кругом пучки оберну, ось що! (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 154); Один як пучка — те саме, що Один як палець (див. палець). [Іван:] Був і ти, Іване, колись непоганий козак, еге!.. І де те товариство подівалось? Один собі як пучка… (Степан Васильченко, III, 1960, 30); Ручками та пучками; З ручок та з пучок — власною тяжкою працею. Не турбується втратою, бо теж гроші не зароблені ручками та пучками, не кривавії, а ласкавії (Марко Вовчок, VI, 1956, 288); Із пучок та з ручок живе (Номис, 1864, № 9956); Батько розгнівався: «Я господарство теє з ручок та з пучок збирав, а ти будеш його руйнувати..» (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 56).

2. Три пальці руки (великий, вказівний і середній), складені кінчиками разом. Почала [Катря] хреститись. Міцно зцупивши пучку, вона ще міцніше почала накладати нею то на лоб, то на груди, то на плечі (Панас Мирний, IV, 1955, 298); На партах повно дітвори.. Посхилялися всі над зошитами, у кожного в пучці, замазаній в чорнило, цупко ручка — виводить старанно кожну літеру (Андрій Головко, II, 1957, 299);  * У порівняннях. Про Якова вона не змогла згадати без того, щоб пекуча туга не скрутила, мов у пучці, и серця (Панас Мирний, I, 1954, 276).

3. Така кількість чого-небудь (перев. сипкого), яку можна взяти трьома (рідше — двома) складеними пальцями руки; щіпка. Подоставали з торбинок хто окрайок хліба й пучку солі, хто шматок сала або в'ялену тарань з цибулею і почали мовчки їсти (Данило Мордовець, I, 1958, 90); Він одірвав шматочок газетного паперу, взяв пучку махорки (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 77).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 410.

Коментарі (0)