в означеннях
Тлумачення, значення слова «пукавка»:

ПУ́КАВКА, ПУ́КАЛКА, и, жін.

1. Вид дитячої забавки, з якої стріляють. Золотий ранок, ясне сонце, буйні бур'яни, де ми майструємо будку,.. пукавки, луки... (Степан Васильченко, IV, 1960, 13); Дві худенькі ручки притискають до грудей пукалку з бузини (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 258); Стріляв [Олекса]! Та ще й як стріляв. Починалося, як і у всіх майбутніх мисливців, з бузинової пукалки (Остап Вишня, II, 1956, 258);
//  перен., ірон., жарт. Вогнепальна зброя (перев. поганої якості). — Оце бачиш пукавку? — труснув Панас заржавілою рушницею (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 336); — Може, візьмеш.. оцю пукалку? — і він поплескав по кишені, в якій вимальовувались обриси нагана (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 120).

2. заст. Хлопавка. Округ ялинки танцювали, гацали та гралися діти..; вони рвали золоті пукавки й виймали звідти ціле убрання з різнобарвного тонкого паперу (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 417).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 386.

Коментарі (0)