в означеннях
Тлумачення, значення слова «пух»:

ПУХ, у, чол.

1. Дрібне, ніжне пір'я на тілі птаха. Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, летить по вітру (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 175); Снігу, ой снігу якого!.. Наче тут паслися гуси уранці, Скублись, кричали І пух свій розкидали білий (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 221); Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 31);  * У порівняннях. Я як пійшла [пішла], як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками,.. да так зробила як пух ту землю!.. (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 428); Розлилась Рось.., то вигинаючи воду, наче шию лебедину, то розбиваючи її білими краплями в білій легкій, як пух, піні (Нечуй-Левицький, I, 1956, 51); Осінь на землю тихенько спускається.. Пухом тумани із крил її падають, Стеляться в вільних степах (Максим Рильський, I, 1960, 102);
//  Перина, подушка, ковдра, набита таким пір'ям. — Його там смачненько годували й напували і спати.. клали під одягала золототкані, на м'якенькому пуху (Марко Вовчок, I, 1955, 307);
//  перен. Те, що легкістю, м'якістю схоже на таке пір'я (перев. про сніг, хмари). З черемх убрання лебедине Часами ронить срібний пух (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 5); Хай прилине зима і розвісить свій пух на холодних і голих деревах, — я любов'ю тебе обігрію, мій друг, моє горе і радість вишнева! (Володимир Сосюра, II, 1958, 129).
Земля пухом див. земля; Ні пуху, ні пера див. перо; У (в) пух [і прах] — зовсім, остаточно. Така-то збірниця [зборище] валилась, Енея щоб побити в пух (Іван Котляревський, I, 1952, 197); У (в) пух і прах розбивати (розбити) див. прах; У (в) пух і прах розносити (рознести) див. прах.

2. Тонкі, короткі, м'які волоски на тілі тварин; підшерстя під довшою, товщою шерстю; ніжна, м'яка шерсть у деяких тварин. Розігнались [дами] на рулетку, але туди їх — не пустили!.. (дами були в хустках та ще й з «козиного пуху») (Леся Українка, V, 1956, 384); Марія Еммануїлівна поправила на плечах стареньку сіру хустку з козячого пуху (Анатолій Хорунжий, Місто.., 1962, 110); — Постій, постій, — повільно звівся за столом Гнат.. — Ти куди звертаєш? Та ти знаєш?.. — Ну, от що. Ти мене не лякай. Я не з заячого пуху (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 98);
//  Тонке, коротке волосся на обличчі, шиї людини. Молоде лице його, оторочене русявим пухом, то хмуриться, то проясняється (Панас Мирний, III, 1954, 150); — На верхній губі у нього був ніжний пух (Юрій Яновський, II, 1958, 89); Дід Кияшко, маленький, круглолиций, весь обтиканий білим колючим пухом чоловічок, привітно глянув на мене (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 118).

3. Тонкі, ніжні волоски на насінні рослин, на поверхні стебла або листя. Часом очеретяний початок, зачеплений Соломією, лопався й обсипав її білим пухом, мов снігом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361); [Вгурті:] — Сніг, сніг! — Який сніг, то, либонь, пух із дерева! (Степан Васильченко, III, 1960, 487); Над Києвом літав тополиний пух. Він означав кінець райдужної пори цвітіння (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 78);  * У порівняннях. Я не дух собі, коханко, Я собі не дух, Щоб з землі тебе здмухнути, Мов із квітки пух! (Павло Грабовський, I, 1959, 544); Торкнувся [Василенко] рукою до голови, посередині якої пухом кульбаби аж до маківки підкучерявлювалася смужка ранньої лисини (Михайло Стельмах, II, 1962, 94).
Бавовняний пух — короткі, грубіші волокна, що залишаються на насінні бавовника після відділення основного волокна. Природний газ у поєднанні з такою сировиною, як бавовняний пух, дозволить випускати високоякісну целюлозу і продукти дальшої її переробки (Комуніст України, 10, 1965, 49).

4. діал. Пухівка. Гірко й ніжно пахне пух зелений (Максим Рильський, II, 1960, 214);  * У порівняннях. За селом, на широкому полі, ледве піднімалась зелена, як пух, кукурудза (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 406.

Коментарі (0)