ПУХЛИНА, и, жін.
1. Болюче припухле місце, здуття
на шкірі людини або тварини. Біль улягся, І пухлина
з руки зійшла помалу (Іван Франко, XI, 1952, 341); Ревматичні
пухлини робили ступні майже такими ж широкими,
якими вони були завдовжки (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 118);
Кілька днів процедур дали сподівані наслідки. Пухлина
спала, хоч біль ніяк не проходив (Микола Олійник, Леся, 1960, 101);
* Образно. Де-не-де палуба повидималась якимись
пухлинами, видно на ній якісь пробоїни, рвані дірки (Олесь Гончар,
Тронка, 1963, 238);
// Припухле місце біля очей. Він
Насуплено димить сигарою своєю, Сховавши між
поморщених пухлин Очиці, заяложені блуднею (Микола Бажан, Роки,
1957, 184).
2. Розрощення тканин, новоутворення в організмі
людини або тварини. Багато пухлин, досягнувши
значної величини, потім розсмоктується (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 272); До недавнього часу
рентген при виявленні пухлин був єдиним і незамінним
засобом (Радянська Україна, 15.I 1964, 3).
▲ Доброякісна пухлина див. доброякісний; Злоякісна
пухлина — новоутворення в організмі людини або
тварини, що має здатність метастазувати, розносити ракові
клітини з плином крові або лімфи. Найбільше промені
лазера впливають на тканини злоякісних пухлин, тоді
як на здорові тканини вони майже не діють (Наука і життя,
12, 1965, 39).