ПУНІЙЦІ, ів, мн. (одн. пунієць, ійця, чол.), іст. Римська назва населення Фінікії та міст Північної Африки, заснованих у IX ст. до н. е. фінікійцями. У краї Лівійськім Діє [вісник] по слову володаря, і залишають пунійці Давню свою неподатливість (Микола Зеров, Вибр., 1966, 230).