в означеннях
Тлумачення, значення слова «пурхнути»:

ПУ́РХНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до пурхати. Затріпоче крильцем метелик, присяде, подумає та й пурхне у широкий простір (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 173); Раптом плиска зметнула крильцями, з пискотом пурхнула в кущі (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 28); Спалахнула [Мотря], закрилась руками і пурхнула од мене, як птах (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 29); Червона від сорому та збентеження, пурхнула [Парася] в другу кімнату, міцно причинила двері (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 202);  * Образно. Діденкова шабля легко, немов ластівка, пурхнула вгору (Яків Качура, II, 1958, 475).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 392.

Коментарі (0)