в означеннях
Тлумачення, значення слова «пуща»:

ПУЩА, і, жін. Великий, густий, дрімучий ліс; хащі. Сокири й Топори затіяли войну, Гай хочуть сплюндрувать і пущі всі пошкодить (Євген Гребінка, I, 1957, 62); Пущі такі кругом села були, що не продерешся, пальця не просунеш (Олекса Стороженко, I, 1957, 102); Ліс був густий, справжня пуща (Олесь Донченко, III, 1956, 123); На півночі України широкою смугою простяглося Полісся — низина, перерізана річками й озерами, між якими лежать численні болота та лісові пущі (Народна творчість та етнографія, 1, 1969, 8);  * У порівняннях. [Тетяна:] Ми тут в слободі живемо, як у пущі... (Марко Кропивницький, IV, 1959, 279);
//  перен. Глушина, відлюдне місце. Ясь підвівся і почав прощатись. Дами заворушились і просили навідуватись до їх в їх сільську пущу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 171).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 412.

Коментарі (0)