в означеннях
Тлумачення, значення слова «пушкар»:

ПУШКАР, я, чол.

1. іст. Майстер, який виготовляв і обслуговував гармати; гармаш. — Ти не знаєш, де Сидір живе?.. — Не знаю!.. — одказав Лушня.. — Тут є в вас на пивниці пушкарі, мабуть, вони знають... (Панас Мирний, II, 1954, 238).

2. заст., розм. Артилерист, гарматник. Були тут страшнії гармати, Од вистрілу дрижали хати, А пушкарі то клались ниць (Іван Котляревський, I, 1952, 188); Покликне Сомко на своїх козаків: — До шику! До лави! Пушкарі, риштуйте гармати! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 170); Черниш бачив, як заметушилися артилеристи.. Одна з мін вибухнула поблизу пушкарів (Олесь Гончар, III, 1959, 263).

3. діал. Озброєний сільський поліцай. Старий балакав ненастанно, від зубів давно вже перебіг на колишні порядки в горах, на опришків, на пушкарів, що мали гонити за ними (Іван Франко, IV, 1950, 499); Кралевич не помічав, що бесіда набирає небезпечного характеру, що тут може бути поліція — оті пушкарі (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 33).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 412.

Коментарі (0)