в означеннях
Тлумачення, значення слова «пушинка»:

ПУШИНКА, и, жін. Окрема волокнина пуху, дрібна часточка пуху (у 1—3 знач.). По подвір'ї розтеклись гуси; гусенята коливають з ноги на ногу, наче вітер моріжком гонить жовті пушинки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 58); Він акуратно підгортав одіяло, здіймав з наволочки пушинки (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 113); — Ха-а-ха!.. Ну, хто кого налякав?.. — Ха-ха-ха! — дзвінко вторив їй, увіходячи, Юрко з білими пушинками снігу на густих кучерях (Гнат Хоткевич, I, 1966, 72); Васильки! Вам далеко до пушинок її лиця. Воно — свіженьке, ви — припали пилом (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 286); Біла пушинка.. несе на своїй парасольці маленьке стигле зернятко (Олесь Донченко, IV, 1957, 115);  * У порівняннях. Вона йшла під руку з гвардійцем,.. на голові мала білий капелюшик, легкий мов пушинка (Леся Українка, III, 1952, 622); То пушинкою летить [Варя], то, немовби на цимбалах, підківками цокотить (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 363).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 411.

Коментарі (0)