в означеннях
Тлумачення, значення слова «пустіти»:

ПУСТІТИ, іє, недок. Те саме, що порожніти. Поле їх рік в рік гіршіє [гіршає], пустіє, Хоч орють і полють не гірше від всіх (Іван Франко, X, 1954, 178); Двір помалу пустів. Лишились тільки обрані — Прокіп, Гуща й Мажуга (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 83); Пустіє, безлюдніє вулиця — вулиця Вільної Академії (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 52); Місця пустіють за столом: Не всі з шляхів приходять гості (Михайло Стельмах, V, 1963, 142);  * Образно. Життя моє з дня на день пустіло і глухло і не було мені нічого одрадного для душі (Панас Мирний, V, 1955, 346);
//  безос. Спорожнилась Ганнина скриня. Пустіє і в коморі, і на дворі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 101); Гомін, а за ним і музики стихають, на-майдані пустіє (Степан Васильченко, I, 1959, 210).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 400.

Коментарі (0)